СТРУКТУРНІ РОЗРЯДИ ЧИСЛІВНИКІВ

ЧИСЛІВНИК

4. СТРУКТУРНІ РОЗРЯДИ ЧИСЛІВНИКІВ

Числівники української мови з-поміж інших класів слів виділяються своєю специфічною структурою. Вони являють собою приклад системи, закритої для поповнення новими утвореннями. Продуктивний словотвір у звичайному розумінні числівникам не властивий. Сучасні числівники – це результат різних історичних процесів і змін, яких зазнали окремі корені іменникового, прикметникового, займенникового та прислівникового походження. Тому в основу характеристики структури сучасних числівників покладено

кількість коренів, які зазнали тих чи інших математичних операцій, унаслідок чого сформувалися відповідні числові назви. Залежно від кількості коренів та особливостей їх поєднання числівники поділяються на прості, складні і складені.

Прості числівники утворилися з одного кореня. Вони “охоплюють:

1. Назви чисел першого десятка (один – десять), сто, сорок,’ тисяча, запозичені числові “назви нуль, мільйон, мільярд.

2. Збірні числівники обоє, двоє, троє, четверо, п’ятеро, шестеро, семеро, восьмеро, дев’ятеро, десятеро, а також похідні від них числівники з суфіксом – к –

(двійко, трійко, четвірко, п’ятірко та ін.), і їх пестливі розмовні варіанти (двоєчко, троєчко),

3. Непозначено-кількісні числівники кілька, декілька, багато, небагато, мало, чимало, немало.

Складні числівники сформувалися на базі двох коренів числівників, що входили до складу словосполучень різного характеру. До складних належать:

1. Назви чисел другого десятка: одинадцять – дев’ятнадцять. Вони утворились у давньоруській мові способам додавання, а саме: до одиниць першого десятка (один – дев’ять) у формі називного відмінка за допомогою прийменника приєднувалася форма місцевого відмінка однини числівника десять, пор. одинъ на десіатє, два на десіате і т. д. Такі словосполучення буквально означали один, два і т. д. на десяткові (зверх десятка, понад десяток).

2. Назви десятків: двадцять, тридцять, п’ятдесят – вісімдесят, дев’яносто. Первісно вони також були словосполученнями, що включали дві числові назви: назви одиниць у формі називного відмінка, що вказували на кількість десятків, і числівник десять у формі називного відмінка двоїни чи множини (два десяти, три десяти) або у формі родового відмінка множини (п’ять десять). Цей спосіб поєднання числових назв називався множенням. Числівник дев’яносто – це новотвір давньоруської мови.

3. Назви сотень: двісті, триста, чотириста, п’ятсот, шістсот, сімсот, вісімсот, дев’ятсот. Вони утворились, як і десятки, способом множення, при якому сполучались назви одиниць, що визначали кількість сотень, і числівник сто у формі називного відмінка двоїни (двє стє), множини (три съта, четыри съта) або в формі родового відмінка множини (пять сътъ, шесть сътъ, дєвять сътъ). Складові компоненти таких числових словосполучень злилися в одне слово.

4. Збірні числівники обидва, обидві; одинадцятеро – дев’ятнадцятеро, двадцятеро, тридцятеро. Форми обидва, обидві утворені способом-множення, коли поєднувалися форми збірного числівника оба (чол. р.), обє (жін. р.) з формами простого кількісного числівника два: обадва – чол р., обєдъвє – жін. і середи, р.

5. Дробові числівники півтора, півтори, півтораста.

В їх основі лежить словосполучення, утворене зі слова пол (половина) і форми родового відмінка однини не членного порядкового прикметника втор (втора) (пор. пол втора (чол. р.), пол вторы (жін. р.), а також родового відмінка не членного порядкового прикметника середнього роду второ і родового відмінка однини числівника сто (пор.: пол втора ста).

6. Неозначено-кількісні числівники кількадесят, кільканадцять, стонадцять.

Складені числівники являють собою сполучення двох, трьох, чотирьох і більшої кількості складних і простих числівників. Вони позначають десятки з одиницями (двадцять п’ять), сотні з десятками (чотириста сорок), сотні з десятками і одиницями (п’ятсот сімдесят п’ять), тисячі з сотнями (три тисячі сто), тисячі з сотнями і десятками (дві тисячі чотириста десять), тисячі з сотнями, десятками та одиницями (три тисячі двісті шістдесят сім) і т. д.

У системі складених числівників своєрідну підгрупу становлять дробові числівники: одна четверта, три п’ятих, нуль цілих сім десятих.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)


СТРУКТУРНІ РОЗРЯДИ ЧИСЛІВНИКІВ - Довідник з української мови


СТРУКТУРНІ РОЗРЯДИ ЧИСЛІВНИКІВ