СТРУКТУРНО-ЕКСТРАЛІНГВІСТИЧНА ПІДОСНОВА ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ

Розділ 8

СТРУКТУРНО-ЕКСТРАЛІНГВІСТИЧНА ПІДОСНОВА ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ

Дослідження фразеотворення стало в останні десятиліття окремим напрямом (аспектом) фразеологічної науки. Ю. Гвоздарєв визначає фразеотворення як вивчення закономірностей утворення фразеологічних одиниць і їх структури. При фразеотворенні важливо знати, на базі якого типу матеріалу виникла ФО, які процеси привели до її створення, у якому відношенні ця одиниця перебуває до інших одиниць мови. Одне з основних понять фразеотворення – “дериваційна база”, під якою

вчений розуміє матеріал мови чи мовлення, за допомогою якого “матеріалізується мотивувальна база (тобто значення, яке підлягає матеріалізації в новій фразеологічній одиниці)” . В українській фразеології значний внесок у вивчення різних типів дериваційних баз (насамперед на матеріалі бойківських говірок) зробив М. Демський. Учений виділяє такі типи дериваційних баз: 1) окремі слова; 2) різного роду прийменниково-відмінкові конструкції; 3) вільні словосполучення та речення; 4) паремійні одиниці; 5) казки, анекдоти, небилиці; 6) наявні на території ареалу фраземи; 7) іншомовні фраземи. Деякі з них, але на матеріалі літературної мови, розглянемо в цьому розділі.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4,00 out of 5)


СТРУКТУРНО-ЕКСТРАЛІНГВІСТИЧНА ПІДОСНОВА ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ - Довідник з української мови


СТРУКТУРНО-ЕКСТРАЛІНГВІСТИЧНА ПІДОСНОВА ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ