Сучасні світові тенденції розвитку інновацій

ІННОВАЦІЙНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ

Тема 1. Інновації: становлення та сучасні тенденції розвитку

1.3. Сучасні світові тенденції розвитку інновацій

Сучасна ринкова модель економіки базується на інноваційному типі розвитку, для якої характерні:

– інтелектуалізація виробничої діяльності;

– використання високих інформаційних технологій;

– екологічність;

– творчість кадрів;

– добробут населення.

Сьогодні світовий ринок високих технологій становить приблизно 2 трильйони доларів, з яких на США припадає 39 %, Японію

– З0 %, Німеччину – 16 %. У світі на одного вченого припадає 10 менеджерів, які відбирають перспективні науково-технічні досягнення, своєчасно патентують винаходи, займаються просуванням наукомістких товарів на ринок. У нашій країні на 10 вчених припадає лише один менеджер.

Результатом інноваційної діяльності є інтелектуальний продукт, без якого неможливо створити конкурентоспроможне виробництво та продукцію. Тому найважливішою економічною метою передових компаній і країн є підтримання

здатності національної економіки до інноваційного розвитку й ефективного використання найновіших технологій. Цей процес відображається динамікою показника наукомісткості виробництва.

Наукомісткість виробництва визначається як відношення витрат на дослідження і розроблення до обсягу продажу. Саме цей показник використовується для класифікації галузей і виробництв за ступенем наукомісткості та для проведення різноманітного аналізу інноваційного процесу. Для віднесення галузі промисловості до наукомісткої названий показник має перевищувати середній рівень.

Необхідність активізації інноваційної діяльності в Україні надзвичайно актуальна. Основними причинами цього, на думку більшості вчених, є:

– незавершеність і нелогічність проведених економічних перетворень;

– слабкість ринкових інструментів економіки;

– збереження економічних відносин із зовнішнім світом, що базуються на імпорті високотехнологічного устаткування, машин, товарів народного споживання.

Цей перелік ми можемо доповнити такими обставинами:

– відсутність на всіх рівнях управління систем менеджменту, орієнтованих на підвищення якості продукції, соціальний розвиток, конкурентоспроможність підприємств;

– орієнтація розвитку української економіки не на активізацію інноваційної діяльності, а на чинники виробництва та інвестиції.

При цьому не враховується, що чинники виробництва та інвестиції мають бути не метою функціонування соціально-економічних систем, а засобом активізації інноваційної діяльності та підвищення за рахунок цього темпів економічного зростання.

Заглиблення в проблематику курсу зумовлює необхідність хоча б стислого огляду літературних джерел, що дає можливість визначитися в понятійному апараті щодо інноваційного процесу. Це тим більше важливо, що в даний час ще чітко не сформувалась термінологія в галузі інноваційної діяльності.

Так, рекомендується під науково-технічним прогресом розуміти розвиток науки і техніки, що проявляється, з одного боку, у впливі науки на рівень техніки і технології, а з іншого – у застосуванні новітніх приладів у наукових дослідженнях (Л. І. Абалкін).

Початкова фаза науково-технічного прогресу відноситься до пізнього Відродження, і особливо суттєвий імпульс він одержав у XVI-XVII ст., коли потреби зростаючого мануфактурного виробництва, розширення мореплавання, торгівлі поклали початок спілці наукової, технічної, винахідницької діяльності.

Основні терміни і поняття: науково-технічний прогрес, теорія “довгих хвиль” М. Кондратьєва, інтелектуальний продукт, наукомісткість виробництва.

Питання до розділу 1:

1) Яке місце посідає НТП в теоріях науковців;

2) Як визначає інновації И. Шумпетер;

3) Поясніть суть теорії “довгих хвиль” М. Кондратьєва;

4) Назвіть основні характеристики сучасної ринкової моделі економіки, яка базується на інноваційному типі розвитку;

5) Вкажіть причини необхідності активізації інноваційної діяльності в Україні.




Сучасні світові тенденції розвитку інновацій