Суть і види глобалізації

Розділ 1. ЗАГАЛЬНА ЕКОНОМІКО-ГЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА СВІТУ

ТЕМА 7. ГЛОБАЛІЗАЦІЯ СВІТОВОГО ГОСПОДАРСТВА

§ 36. Суть і види глобалізації

Суть глобалізаційних процесів. Одним з ключових моментів сьогодення є потужна глобалізація, що торкається майже всіх сфер людської діяльності. Глобалізаційні процеси охопили політичну й економічну сфери, а також і соціально-культурне життя людства.

Глобалізація – процес всесвітньої економічної, політичної та культурної інтеграції й уніфікації.

Основним наслідком глобалізації є міжнародний

географічний поділ праці, міграція в масштабах всієї планети фінансів, людських і виробничих ресурсів, стандартизація законодавства, економічних і технологічних процесів, а також зближення культур різних країн. Це об’єктивний процес, який має системний характер, тобто охоплює всі сфери життя людства.

Історія глобалізаційних процесів бере початок у XVI-XVII ст., коли стійке економічне зростання в Європі було пов’язане з успіхами в мореплаванні і з географічними відкриттями. У результаті португальські та іспанські торговці розповсюдилися по всьому світу, почалася колонізація Америки.

У XIX ст. швидка індустріалізація сприяла розвитку торгівлі та інвестицій між європейськими державами, їхніми колоніями та США. У цей період несправедлива торгівля між розвинутими державами і країнами, що розвиваються, набула характеру імперіалістичної експлуатації. У першій половині XX ст. процеси глобалізації були перервані двома світовими війнами.

Після Другої світової війни глобалізація відновилася і набрала прискорених темпів. Досягнення в технології зробили доступними міжнародний телефонний зв’язок і швидкісні морські, залізничні та повітряні перевезення. Стимулом для глобалізації стала також науково-технічна революція. Потужний розвиток світової системи інформації посприяв транснаціоналізації виробництва й капіталів. Нинішні інформаційно-комунікативні системи дають змогу поширювати інформацію на практично необмежене коло споживачів. Винятково важливу роль у цьому процесі відіграє Інтернет. Так, 2008 р. кількість користувачів Інтернетом становила близько 1,4 млрд осіб (понад чверті населення Землі) (мал. 73).

Глобалізація в різних сферах суспільного життя. У сучасній науці глобалізацію розглядають як передову стадію розвитку процесу інтернаціоналізації різних аспектів суспільного життя: політичних, економічних, культурних. На цій стадії інтернаціоналізація поступово охоплює все світове співтовариство, досягаючи планетарних масштабів.

Глобалізаційні процеси в політиці полягають у послабленні національних держав. Це відбувається через те, що сучасні країни делегують дедалі більше повноважень впливовим міжнародним організаціям, як-от: ООН, Європейський Союз, Світова організація торгівлі, НАТО, МВФ, МБРР, Світовий банк, Африканський Союз та ін. До того ж унаслідок скорочення державного втручання в економіку і зниження податків збільшується політичний вплив найкрупніших підприємств, зокрема потужних транснаціональних корпорацій. Вплив держави на своїх громадян зменшується також і через доступну зовнішню міграцію людей і вільне пересування капіталів за кордон.

У XXI ст. водночас із процесом глобалізації відбувається і процес регіоналізації, тобто регіональні союзи і блоки все більше впливають на стан системи міжнародних відносин, змінюється співвідношення між глобальними і регіональними складовими світової політики, а також посилюється вплив регіону на внутрішні справи держави. Наочним прикладом регіоналізації є Європейський Союз, який поступово стає не тільки ядром в усій Європі, а й відіграє подекуди вирішальну роль і на світовій арені.

Для економічних аспектів глобалізації характерні вільна торгівля, вільне пересування капіталу, зниження різних податків тощо. Глобалізація, що охопила всі регіони і сектори світового господарства, принципово змінює співвідношення між зовнішніми і внутрішніми чинниками розвитку національних господарств на користь перших. Жодна національна економіка незалежно від розмірів країни і рівня розвитку не може більше бути самодостатньою, виходячи із існуючих чинників виробництва, технологій і потреби у капіталі. Культурна глобалізація характеризується зближенням ділової і споживчої культури між різними країнами світу й активним міжнародним спілкуванням. Це сприяє популяризації окремих видів національної культури по всьому світу. Так, твори славетного українського поета Тараса Шевченка перекладені майже всіма мовами світу, книжки популярної англійської письменниці Джоан Роулінг про пригоди Гаррі Потера перекладені понад 60 мовами світу і вийшли накладом 250 млн примірників. Величезну роль у культурній глобалізації відіграє міжнародний туризм і повсюдне поширення Інтернету. Глобалізація вже давно торкнулася і світового кінематографа. Так, щороку американський Голівуд (мал. 74) випускає понад 500 фільмів для світового прокату, а індійська фабрика кіноіндустрії “Болівуд” – понад 200 фільмів, які останнім часом стали здобувати популярність у Західних країнах.

Глобалізація є багатоплановим процесом, що охоплює всі сфери життя людського суспільства.

 Суть і види глобалізації

Мал. 73. Країни – лідери за кількістю користувачів Інтернетом (млн осіб, 2008р.)

 Суть і види глобалізації

Мал. 74. Символ кіноіндустрії США

Це цікаво

Чимало країн світу роблять свій внесок у глобалізацію. Наприклад, один із символів глобалізації – популярна служба миттєвих повідомлень ICQ – вперше була розроблена в Ізраїлі, мобільні телефони та ноутбуки – у США, flash-носії – на Тайвані, МР3-плеєри – у Південній Кореї, а улюблена гра багатьох чоловіків всієї планети – більярд – з’явилася в Індії.

чимало. Особливо вони характерні для країн, що розвиваються, які, укладаючи різноманітні картельні угоди між виробниками й експортерами міді, олова, бокситів, залізних руд, цукру, кави, бананів тощо, намагаються утримати свої позиції на світових товарних ринках. Серед найбільших галузевих утворень – Організація країн – експортерів нафти (ОПЕК), до якої входять 12 країн Близького і Середнього Сходу, Африки, Південно-Східної Азії та Латинської Америки. Особливе місце ОПЕК визначається тим, що вона контролює левову частку поставок нафти на світовий ринок, а також ціни на неї. У 2006-2007 рр. деякі країни, що розвиваються, запропонували створити “газову ОПЕК” – картель найбільших виробників і експортерів природного газу в складі Росії, Ірану, Катару, Алжиру, Венесуели, Казахстану, Узбекистану, які разом забезпечують понад 50 % його світового видобутку. Проте багато країн, включно зі США, виступили проти здійснення цього проекту. Висловіть своє судження щодо створення “газового клубу”.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)


Суть і види глобалізації - Географія


Суть і види глобалізації