Сутність і явище в економічному дослідженні

Сутність і явище в економічному дослідженні – фундаментальні категорії діалектики, у взаємодії яких сутність означає основне, визначальне у змісті економічної системи (її окремих метасистем, підсистем, елементів), наявність у ній таких властивостей, якостей, а також внутрішньо необхідних, глибинних відносин, які обумовлюють інші властивості, якості, відносини та ін. Отже, явище є формою вияву сутності. Так, щодо вартості товару, в якій сутністю є внутрішньо необхідні, сталі, глибинні зв’язки та відносини власності між людьми у процесі

створення суспільно необхідних товарів і привласнення втіленої у них праці (живої та уречевленої) її можна виявити лише через ціну (явище) у процесі купівлі-продажу товарів (а отже, взаємодії різних суб’єктів економічної діяльності, що є носіями пропозиції й попиту та ін.). Сутність окремих економічних явищ і процесів виявляється у багатьох різних явищах, до того ж – неадекватно. Неадекватний вияв однієї із сутнісних сторін капіталізму, наприклад заробітної плати, виявляється в тому, що вона на поверхні
відображає оплату не робочої сили, а праці. Взаємодія сутності та явища діалектично суперечлива. Це означає, по-перше, що лише у процесі такої взаємодії розкривається їх економічна природа, внутрішня структура. По-друге, сутність у процесі такої взаємодії є більш сталою, спокійною, а явище – рухомішим, змінюваним. По-третє, у разі вияву в деяких або багатьох явищах, які охоплюють низку випадкових і тимчасових моментів дійсності, вони (дійсність, явище) є багатшими за сутність; сутність, своєю чергою, є глибшою за всі форми свого вияву щодо цього – багатшою за явище. По-четверте, визначаючи розвиток явищ, сутність водночас зазнає впливу з їхнього боку. Оскільки явище є зовнішнім, поверхневим, а отже, видимим аспектом дійсності, з нього починається процес пізнання, відтак відбувається перехід до дослідження сутності, яка, залежно від складності окремих економічних явищ і процесів, системи загалом, є багатоступеневою, тому здійснюється перехід від пізнання менш глибокої сутності до більш глибокої. Сутність першого порядку вважається розкритою за умови з’ясування основного закону розвитку економічної системи, а в окремих її підсистемах, елементах – єдності суперечливих сторін. Сутність усієї економічної системи може бути розкрита лише в сукупності економічних законів і категорій, що групуються навколо них. Ядро такої системи (внутрішня сутність) з’ясовується в обгрунтуванні основного економічного закону, виявленні властивих йому внутрішніх суперечностей, боротьба між якими, як і між іншими аспектами суперечностей, є рушійною силою розвитку системи. Сутність економічних явищ і процесів виявляється в їхніх якостях; щодо капіталу – в окремих конкретних формах. Крім того, сутність може бути розкрита через певну сукупність ознак, властивостей досліджуваного об’єкта, виконуваних ним функцій. З переходом від пізнання сутності першого порядку до сутності другого порядку та її розкриття менш глибока сутність набуває ознак явища. Оскільки кількісно економічна система складається з декількох підсистем, слід розкрити сутність не лише усієї системи (втіленої передусім в основному економічному законі та його суперечностях), а й кожної з підсистем (з цією метою розкривають закони розвитку та функціонування таких підсистем), їхніх елементів. Пізнання цілісної економічної системи передбачає використання інших елементів діалектичного методу дослідження: аналізу і синтезу, кількісного та якісного аналізу, змісту й форми, абстрактного і конкретного, які водночас є різними сторонами сутності.




Сутність і явище в економічному дослідженні