Свербун коростяний (Sarcoptes scabiei) – Клас Павукоподібні (Arachnoidea)

МЕДИЧНА БІОЛОГІЯ

Розділ 3

БІОГЕОЦЕНОТИЧНИЙ РІВЕНЬ ОРГАНІЗАЦІЇ ЖИТТЯ ТА МІСЦЕ ЛЮДИНИ В НЬОМУ

3.5. Медична арахноентомологія

3.5.2. Клас Павукоподібні (Arachnoidea)

3.5.2.3. Свербун коростяний (Sarcoptes scabiei)

Коростяний свербун – збудник скабієсу (корости).

Морфологія (рис. 3.142). Тіло кліща широкоовальне, самка довжиною 0,3 мм, самець – 0,2 мм. Спинний бік опуклий, у середній частині знаходяться численні трикутні лусочки і кілька пар шпичкоподібних щетинок. Ніжки короткі, закінчуються присосками або волосками. Очі відсутні. Ротовий

апарат гризучого типу. Дихання здійснюється усією поверхнею тіла.

 Свербун коростяний (Sarcoptes scabiei)   Клас Павукоподібні (Arachnoidea)

Рис. 3.142. Коростяний свербун (Sarcoptes scabiei), статевозріла самка.

Життєвий цикл. Зараження відбувається при контакті з хворим, через постільну білизну, предмети побуту.

Локалізація: епідерміс (рис. 3.143), уражаються переважно ділянки тіла з ніжною, тонкою шкірою: міжпальцеві складки, згинальні поверхні кінцівок, пахвові западини, живіт, промежина. Виживає за межами тіла хазяїна при температурі 8-14 оС до 3-х тижнів, при температурі 18-20 °С – 2-3 дні. Потрапивши на шкіру, самки пробуравлюють ходи довжиною 2-3 мм на

добу, в яких відкладають 20-30 яєць впродовж життя. Розвиток непрямий (яйце, личинка, дві стадії німфи), відбувається протягом 9-14 днів. Живляться клітинами епідермісу. Тривалість життя – до 2-х місяців.

 Свербун коростяний (Sarcoptes scabiei)   Клас Павукоподібні (Arachnoidea)

Рис. 3.143. Коростяний свербун, уражена шкіра людини:

1 – епідерміс; 2 – самець коростяного свербуна; З – яйце; 4 – самка коростяного свербуна, що риє хід.

Клініка. Основним симптомом хвороби є шкірний свербіж, що посилюється ввечері і вночі, коли діяльність кліща активізується. На початку хвороби в малочутливих ділянках шкіри сверблячка відсутня.

Ходи, пробуравлені кліщем, подібні на шкірі до прямих або дугоподібних світлих смужок, що закінчуються папулою або пухирцем, де знаходиться кліщ. Уздовж ходів спостерігаються темні крапки – вентиляційні отвори. Особливо добре ходи помітні при обробці шкіри настоянкою йоду.

У хворих зі зниженим імунітетом розвивається “норвезька короста”, пов’язана з приєднанням бактеріальної інфекції. На шкірі утворюються щільні жовто-зелені гнійні кірки (рис. 3.144).

 Свербун коростяний (Sarcoptes scabiei)   Клас Павукоподібні (Arachnoidea)

Рис. 3.144. Рука пацієнта з “норвезькою” коростою.

Діагностика. Клінічна: свербіж шкіри, що посилюється вночі, характерні шкірні ходи. Лабораторна: мікроскопія в краплі гліцерину зішкрібків зі шкіри, взятих із кінця коростяного ходу.

Лікування. Застосовують маслянисті антипаразитарні лікарські засоби, які наносять на шкіру (бензилбензоат) і змивають через 14-24 год.

Профілактика. Особиста: дотримання правил особистої гігієни.

Громадська: виявлення і лікування хворих.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 votes, average: 3,00 out of 5)


Свербун коростяний (Sarcoptes scabiei) – Клас Павукоподібні (Arachnoidea) - Довідник з біології


Свербун коростяний (Sarcoptes scabiei) – Клас Павукоподібні (Arachnoidea)