СВІТОВИМ ОКЕАН

РОЗДІЛ III ОБОЛОНКИ ЗЕМЛІ

Тема 3 ГІДРОСФЕРА

– Пригадайте, у яких станах може перебувати вода.

– Як відбувається кругообіг води на Землі?

Учені підрахували, що загальна кількість води на Землі становить близько 2 млрд км3.

На Землі немає такого місця, де зовсім не було б води. На нашій планеті вода е скрізь. Найбільше її в рідкому стані. Значно менше – у твердому (лід і сніг) та газоподібному (водяна пара). Вся вода, що міститься в земній корі, на її поверхні та в атмосфері, утворює одну із земних оболонок – гідросферу. Її складники

– океани і моря, води суходолу, вода в атмосфері (мал. 182).

Найбільша кількість води зосереджена в океанах і морях (96,5 %). Води суходолу – це річки, озера, болота, штучні водойми та канали, льодовики, а також підземні води. В атмосфері вода міститься у вигляді пари, краплин і крис­таликів льоду.

Ви вже знаєте, що вода легко переходить з од­ного стану в інший і неперервно переміщується, тож усі частини гідросфери взаємопов’язані. Проникаючи в усі оболонки Землі, вода по­єднує їх між собою.

Вода відіграє вирішальну роль у природі й житті людей. Вона наділена дивовижними влас­тивостями,

які мають велике географічне зна­чення. Про деякі властивості ви вже довідалися: про здатність розчиняти, вимивати і переносити на значні відстані речовини, руйнувати і ство­рювати нові форми поверхні, нагрівати й охо­лоджувати повітря. Зрештою вода вимальовує неповторний портрет нашої зелено-блакитної планети. У Всесвіті немає іншої речовини, яка могла б замінити воду.

 СВІТОВИМ ОКЕАН

§41. СВІТОВИМ ОКЕАН

· Пригадайте, які на Землі е океани. Покажіть їх на карті.

· Хто перший із мореплавців довів, що всі океани сполуча­ються між собою?

ОКЕАНИ. Вам уже відомо, що всі океани і моря на нашій планеті сполучені, між собою. Разом вони утворюють єдиний водний простір – Світовий океан або просто Океан. Він вкри­ває 71% поверхні земної кулі. Світовий океан – неперервний: з будь-якої його точки можна дістатися в будь-яку іншу, не перетинаючи суходолу.

Єдиний Світовий океан поділяють на великі частини – окре­мі океани. Незважаючи на вільний обмін водами, кожний з них відрізняється від інших за середніми температурами води, со­лоністю, течіями. Найбільшим і найглибшим з океанів є Тихий. Він займає половину площі Світового океану – майже 180 млн км2. Атлантичний океан удвічі менший за площею, ніж Тихіш. Він видовжений з півночі на південь на 16 000 км. Треті за площею і другим заглибиною є Індійський океан, розташований переважно в Південній півкулі. Північний Льодовитий океан має найменші площу і глибину з усіх океанів. Він розташований переважно за Північним полярним колом, тому центральна його частіша завжди вкрита кригою. Іноді вчені виділяють ще Південний й океан – частини Тихого, Атлантичного й Індійського океанів, що омивають Антарктиду.

Межі океанів збігаються з берегами материків і островів. А там, де є тільки водний простір, їх проводять умовно уздовж меридіанів.

Подорож у слово

Стародавні греки Океаном називали божество великої ріки, що омивала і землю, і море, да­вала початок усім річкам, джерелам і морським течіям.

 СВІТОВИМ ОКЕАН

Океан – божество великої ріки

Найглибшим океаном є Тихий. Рекордна глибина зафіксована в Маріанській запади­ні-11 022 м.

 СВІТОВИМ ОКЕАН

Мал. 183. Безмежні води океану

Чи можна Землю назвати Океаном

Величезні розміри Світового океану наводять на думку, що нашій планеті більше пасувала б назва Океан або Вода (Аква). Таке враження принай­мні складається у космонавтів, які з космосу бачать нашу планету бла­китною завдяки водним просторам. Проте квапитися з перейменуван­ням не варто. Відомо, що серед­ня глибина Світового океану – лише 4 км. Якщо порівняти її з діа­метром Землі (12 740 км),то океан виявиться лише тонесенькою плівкою на її поверхні.

МОРЯ. В усіх океанах є моря. Море – це час­тина океану, що відрізняється від нього влас­тивостями води (температурою, солоністю), течіями, організмами, які живуть у ньому (до­даток 2, с. 251). Від океану море відокремлене островами, півостровами або підняттями дна. Залежно від відособленості від океану моря бувають внутрішніми й окраїнними.

Внутрішні моря далеко вдаються в суходіл, з океаном їх з’єднують протоки (мал. 184). Прикладами таких морів є Середземне, Чорне, Азовське, Червоне.

Окраїни моря розміщуються на окраїнах ма­териків. Вони мало вдаються в суходіл і слабо відокремлені від океану (мал. 185). Наприклад, Баренцове, Беригове.

ЗАТОКИ І ПРОТОКИ. У морях і океанах є затоки і протоки. Затокою називають частину океану або моря, яка вдається в суходіл, але має широкий зв’язок із ними (мал. 186). Так Атлантичний океан біля берегів Європи утворює Біскайську затоку, а Індійський океан, вдаючись у суходіл на півдні Азії, – Бенгальську. Великими затоками є Мексиканська, Гвінейська.

Протока – це відносно вузька частина водно­го простору, що сполучає дві сусідні водойми і роз’єднує ділянки суходолу (мал. 187). Наприклад

Гібралтарська протока получає Середземне море з Атлантичним океаном і відокремлює Європу від Африки, а Берингова протока сполучає Північний Льодовитий океан із Тихим і роз’єднує Євразію і Північну Америку. В Україні Керченська протока сполучає Чорне море з Азовським.

Найбільше море на планеті – Філіппінське, його площа – 5,7 млн км2.

 СВІТОВИМ ОКЕАН

Мал. 184. Внутрішнє море

 СВІТОВИМ ОКЕАН

Мал. 185. Окраїнне море

 СВІТОВИМ ОКЕАН

Мал. 186. Затока

Найширшою протокою на Землі є протока Дрейка (1120 км).

 СВІТОВИМ ОКЕАН

Мал. 187. Протока

 СВІТОВИМ ОКЕАН

Мал. 188. Протока Босфор сполучає Чорне море з Мармуровим та відділяє Європу від Азії

Найбільший острів земної кулі – Гренландія (2,2млн км2), найбільший півострів – Аравійський (2,3 млн км2).

 СВІТОВИМ ОКЕАН

Мал. 139. Півострів

 СВІТОВИМ ОКЕАН

Мал. 190. Острів

СУХОДІЛ В ОКЕАНІ. Серед вод Світового океану розміщується суходіл. Величезні ді­лянки суходолу – материки. На їх краях висту­пають півострови, які далеко вдаються у водний простір(мал. 189). Найбільшими півостровами Європи є Піренейський і Апеннінський, Азії – Аравійський та Індостан, Африки – Сомалі, Північної Америки – Лабрадор. В Україні най­більшим півостровом є Кримський, що вдається в Чорне море.

Острови – відносно невеликі порівняно з материками ділянки суходолу, з усіх боків оточені водою (мал. 190). Найбільший острів земної кулі – Гренландія – у 3,5 раза менший за найменший материк Австралію. Часто ост­рови розміщуються групою неподалік один від одного. Таке їх скупчення називають архіпелагом. За походженням острови поділяють на материкові, вулканічні та коралові.

Материкові острови – це колишні частини материка, що відокремилися від нього вна­слідок опускання ділянки суходолу. Вони розташовані неподалік від берегів материка і лежать на мілководній частині дна. Такими є, наприклад острови Великобританія, Мадагаскар, Нова Гвінея.

Вулканічні острови виникли внаслідок вивержень вулканів на дні океанів і морів. Зазвичай такі острови невеликі, але ви­соко здіймаються над рівнем океану(мал. 191). Наприклад, Гавайські острови цілком утворені з лави підводних і на­земних вивержень.

Коралові острови не великi й невисокі. Вони ледь-ледь висо­чіють над рівнем океану (мал.192). Ці острови утворюються в результаті скупчення вапнякових скелетів морських організмів – коралових поліпів. Поліпи прикріплюють­ся до дна на невеликій глибині (до 50 м) і ростуть угору та вшир. Ці організми можуть жити тільки у теплих водах, температура яких не нижча від +20 °С. Тому коралові острови розташовані лише в жарких широтах. Іноді корали утворюють “гір­лянди” уздовж берегів – так звані бар’єрні рифи. Багато коралових островів у Тихому океані.

 СВІТОВИМ ОКЕАН

Мал. 191. Вулканічний острів

 СВІТОВИМ ОКЕАН

Мал. 192. Кораловий острів

Найбільшою кораловою спорудою, що складається з багатьох підводних і надводних острівців, є Великий бар’єрний риф біля берегів Австралії. Його довжина 2000 км, ширина – до 200 км.

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ

Гідросфера – це водна оболонка Землі, яку утворюють Світовий океан, води суходолу, вода в атмосфері.

Світовий океан – неперервний водний простір на поверхні Землі, що охоплює океани і моря та оточує материки и острови.

– Море – це частина океану, що відрізняється від нього за властивостями води, течіями, морськими організмами; розрізняють моря внутрішні й окраїнні.

– Затока – частина океану або моря, яка вдається в суходіл, але має широкий водообмін з океаном.

– Протока – вузька частина водного простору, що сполучає дві сусідні водойми.

– Острови – відносно невеликі ділянки суходолу, з усіх боків оточені водою; за походженням бувають материкові, вулканічні, коралові.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

1. Що називають гідросферою? Назвіть її складники.

2. Доведіть, що Світовий океан – єдиний неперервний водний простір.

3. Чим острів відрізняється від материка? Наведіть приклади великих островів. Покажіть їх на карті.

4. Які розрізняють острови за походженням?

5. Порівняйте географічне положення і розміри Аравійського моря і Бенгальської затоки. Чому одну частину індійського океану назвали морем, а іншу – затокою?

ПРАКТИЧНА РОБОТА 7 (Початок. Продовж, див. с. 191.)

Тема: Позначення на контурній карті морів, проток, заток, островів.

1. Підпишіть на контурній карті назви:

А) морів – Чорне, Азовське, Середземне, Червоне, Балтійське;

Б) проток – Керченська, Гібралтарська, Магелланова, Дрейка, Берингова;

В) заток – Біскайська, Бенгальська, Мексиканська, Гвінейська;

Г) островів – Велика Британія, Гренландія, Мадагаскар, Нова Гвінея;

Д) півостровів – Аравійський, Кримський, Індостан, Лабрадор, Скандинав­ський, Сомалі.

2. Користуючись шкалою глибин на карті півкуль (див. атлас), установіть, яке море глибше – Чорне чи Балтійське.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)


СВІТОВИМ ОКЕАН - Географія


СВІТОВИМ ОКЕАН