Тектонічна будова, рельєф, і корисні копалини Євразії

Розділ VI Материки північної півкулі

Тема 2. Євразія

& 41. Тектонічна будова, рельєф, і корисні копалини Євразії

Пригадайте: 1. У межах яких літосферних плит розташована Євразія? Які для них характерні напрямки горизонтальних рухів? 2. Яку будову мають платформи? Чим давні платформи відрізняються від молодих? 3. Як давній льодовик вплинув на формування рельєфу Північної Америки? 4. Які закономірності розміщення корисних копалин зумовлені тектонічною будовою материка?

Тектонічна будова. Територія Євразії формувалася протягом

сотень мільйонів років. Тектонічна будова Євразії значно складніша, ніж інших материків. Євразія розташована в межах трьох великих літосферних плит: Євразійської (більша частина площі материка), Індо-Австралійської (на півдні) та Північноамериканської (на північному сході).

Основу літосферних плит становить декілька давніх і молодих платформ. Найстаріші частини плит – давні платформи. Ці ділянки суходолу сформувалися в архейську та протерозойську ери, тобто їм декілька мільярдів років. Це залишки материка Лавразія. Такими платформами є Східноєвропейська, Сибірська, Китайсько-Корейська, Південнокитайська.

Також на материку є давні платформи, що приєдналися до Євразії пізніше, відокремившись від материка Гондвани, – Аравійська (частина Африкано-Аравійської платформи) та Індійська.

– Знайдіть на тектонічній карті давні й молоді платформи в межах Євразії.

Молоді платформи в Євразії займають великі площі. Найбільші з них Західносибірська й Туранська. їх фундаменти залягають на величезних глибинах і мають вік декілька сотень мільйонів років, тобто ці платформи сформувалися наприкінці палеозойської ери.

Зближення або розходження літосферних плит супроводжувалися складкоутворенням, вулканізмом і землетрусами вздовж їх меж. Унаслідок цих процесів виникли велетенські області складчастості Євразії, у межах яких чергуються високі гори й глибокі западини. У центральній частині материка між платформними ділянками знаходиться давній Урало-Монгольський пояс, у межах якого активне горотворення відбувалося в палеозойську еру. На півдні та сході Євразії продовжують формуватися молоді сейсмічно активні області – Альпійсько-Гімалайська й Тихоокеанська. У їх межах відбуваються численні землетруси. Руйнівні поштовхи зафіксовані в Туреччині на півострові Мала Азія (1999 p.), в Індонезії на Великих Зондських островах (2004 р.) та на Японських островах (2011 р.) Вони забрали життя десятків тисяч людей. Саме до. молодих областей складчастості належать діючі вулкани Везувій, Етна, Ключевська Сопка, Фудзіяма (мал. 97), Кракатау.

На межі літосферних плит розташований острів Ісландія. Він має океанічний тип земної кори і є верхівкою Північноатлантичного серединного хребта, що виступає над водою. Унаслідок розсування літосферних плит на острові діють вулкани тріщинного типу. Найбільший із них – вулкан Гекла. Вулканізм супроводжується виверженням гарячих джерел і гейзерами.

Рельєф. Через складність тектонічної будови й тривалу історію розвитку поверхня Євразії різноманітніша за поверхню інших материків. Тут розташовані найбільші рівнини Землі (Східноєвропейська, Західносибірська та ін.) і найвищі гори (Гімалаї), найглибша западина на суходолі (Мертве море) та найбільша низовина світу, що розташована нижче рівня Світового океану (Прикаспійська).

Отже, коливання висот на материку перевищує 9 км.

Давнім і молодим платформам відповідають найбільші рівнини Євразії. Наприклад, на Східноєвропейській платформі розташована Східноєвропейська рівнина, на Сибірській – Середньосибірське плоскогір’я, на Південнокитайській – Велика Китайська рівнина, на Індійській – плоскогір’я Декан, на Західносибірській – Західносибірська рівнина. Але рівнини необов’язково пов’язані з платформами. Часто вони утворюються в передгірних прогинах земної кори поблизу гір, наприклад, Індо-Гангська, Месопотамська низовини.

– За тектонічною картою поясніть, на межі яких літосферних плит виникли області складчастості Євразії. У якому напрямку рухаються плити?

 Тектонічна будова, рельєф, і корисні копалини Євразії

Мал. 97. Вулкан Фудзіяма

Давнім і молодим областям складчастості за рельєфом відповідають гори. У межах давнього Урало-Монгольського поясу є різні за висотою гори. Під дією зовнішніх сил Землі за мільйони років вони були зруйновані, а деякі з них перетворилися на підвищені рівнини. Пізніше, у кайнозойську еру, в альпійську епоху горотворення, такі рівнини зазнали розломів і піднялися на різну висоту. Такими відродженими горами є, наприклад, Тянь-Шань, Алтай, Уральські гори. На півночі Європи височать давні середньовисотні Скандинавські гори.

До молодого Альпійсько-Гімалайського поясу належать численні гірські системи: Піренеї, Апенніни, Альпи, Карпати, Кримські гори, Гімалаї. Найвищі гори Європи – Альпи, найвища точка яких – гора Монблан (4807 м). Найвищі гори світу – Гімалаї. Саме тут знаходиться найвища точка планети – гора Джомолунгма, або Еверест (8850 м) (мал. 98). Ще 11 гімалайських вершин здіймаються на висоту понад 8000 м. Вони вкриті багатовіковим снігом і льодом. Альпійсько-Гімалайський пояс – це не тільки гірські хребти, а й широкі нагір’я між ними (наприклад, Іранське), а також гірські “вузли” (Памір, Тибет).

Тихоокеанський складчастий пояс тягнеться вздовж східних берегів Євразії, від Камчатки до Великих Зондських островів. Для цього поясу характерні часті землетруси й вулканічні явища. Землетруси найчастіше бувають на Японських островах. Діючих вулканів найбільше на Камчатці, Японських і Великих Зондських островах.

Вплив давнього льодовика на рельєф Євразії. Під дією внутрішніх і зовнішніх сил Землі рельєф Євразії постійно змінювався. Так, у період похолодання, що відбувалося в Північній півкулі, із Скандинавського півострова та островів Нова Земля на південь материка насувався давній льодовик. На Східноєвропейській рівнині він досяг приблизно 50° пн. ш. В Азії льодовиків було мало. Період похолодання змінювався потеплінням, і тоді льодовик танув – “відступав” на північ. Таких “наступів” і “відступів” льодовика було декілька.

 Тектонічна будова, рельєф, і корисні копалини Євразії

Мал. 98. Джомолунгма (Еверест)

– Порівняйте фізичну й тектонічну карти та поясніть закономірності розміщення корисних копалин залежно від будови земної кори.

Останній льодовиковий період був 10 тис. років тому. Переміщаючись, льодовик згладжував поверхню, переносив морену – гладке каміння, глину, пісок. Талі води льодовика під час його “відступу” розмивали й переміщували гірські породи, створювали різної форми горби.

Корисні копалини. У Євразії є поклади всіх видів корисних копалин, які використовує людство. Це зумовлено площею материка та складною будовою земної кори.

Великі родовища залізної руди залягають у Франції, на Скандинавському півострові, на Східноєвропейській рівнині (Криворіжжя в Україні, Курська магнітна аномалія в Росії), у Казахстані та Сибіру, на плоскогір’ї Декан в Індії. В Україні й Індії знайдено значні запаси марганцевих руд, у Казахстані й Туреччині – хромітів. Марганець і хроміти використовують для поліпшення якості сталі.

Багата Євразія і на кольорові метали. Так, у Південному Китаї, на півостровах Індокитай і Малакка, на островах Малайського архіпелагу є родовища олова й вольфраму. Боксити, що використовуються для виробництва алюмінію, залягають на території Франції та Угорщини, на півострові Індокитай; свинець, цинк і мідь – у Казахстані, у горах Кавказу.

У Євразії є великі запаси паливних корисних копалин. Кам’яне вугілля залягає в Рурському басейні в Німеччині, у Сілезії в Польщі, на Донбасі в Україні. Значні його поклади є в Сибіру, на Великій Китайській рівнині та в Східній Індії.

Нафта й природний газ залягають на Аравійському півострові та на берегах Перської затоки, на Західносибірській рівнині.

Нафту й газ видобувають також на шельфах Північного й Каспійського морів – у Європі, Південнокитайського – в Азії.

Родовища кам’яної та калійної солі знайдені в передгірних прогинах Уралу та Карпат. В Азії є значні родовища золота, коштовного каміння. Алмази й золото добувають у долині річки Лени в Сибіру, в Індії, смарагди й рубіни – в Індії.

Коротко про головне!

– Основу Євразії становлять декілька давніх платформ. Це залишки давніх материків – Лавразії та Гондвани.

– У Євразії простягаються три велетенські пояси складчастості: давній Урало-Монгольський і молоді Альпійсько-Гімалайський і Тихоокеанський. Молоді області складчастості сейсмічно активні.

– Для рельєфу Євразії характерно те, що його європейська частина більш рівнинна, ніж азійська. Рельєф дуже різноманітний – від безмежних рівнин до різновисоких гір. Найвища гірська система – Гімалаї з вершиною Джомолунгма.

– Поверхню материка змінили давні льодовики, які декілька разів укривали північ Європи.

– Євразія має практично всі види корисних копалин. Вона займає провідне місце у світі за запасами нафти та газу, руд кольорових металів.

1. Назвіть і покажіть на карті давні та молоді платформи на території Євразії. Які форми рельєфу їм відповідають?

2. Поясніть, як сформувалися області складчастості Євразії. Назвіть гори, які відповідають їм за рельєфом.

3. Розкажіть, як на рельєф материка вплинуло давнє зледеніння.

4. Покажіть на конкретних прикладах взаємозв’язок між розміщенням родовищ корисних копалин у Євразії і тектонічною будовою.

5. Поясніть, у чому полягають особливості тектонічної будови Євразії. Порівняйте з іншими материками.

6. Поміркуйте, чому не всі давні гори Євразії є низькими, а молоді – високими.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3,00 out of 5)


Тектонічна будова, рельєф, і корисні копалини Євразії - Географія


Тектонічна будова, рельєф, і корисні копалини Євразії