Теорія економіки пропозиції

Теорія економіки пропозиції – теорія, згідно з якою виникнення економічних криз зумовлене не змінами попиту, а змінами пропозиції внаслідок підвищення витрат на енергоносії, робочу силу і т. ін. Тому знижується продуктивність праці, підвищуються ціни на товари, хоча кількість їх зменшується. Результатом цих процесів є зниження темпів зростання виробництва і його обсягів. Внаслідок цього зростає кількість безробітних, знижується заробітна плата працівників; зменшується попит на кредити і гроші, оскільки при скороченні масштабів виробництва

для його обслуговування потрібна їх менша кількість. Все це означає скорочення масштабів реальної економіки у порівнянні з її потенційними можливостями і виникнення кризи На відміну від неокейнсіанських і монетаристських рекомендацій щодо оздоровлення економічної ситуації, прихильники Т. е. п. вважають, що поступово все збалансується само по собі, а довгострокові витрати і збитки суспільства від таких криз дуже незначні. Тому уряд не повинен втручатися у хід розвитку економіки. Т. е. .п. має невелике коло прихильників і значно більше опонентів. В другій половині 70-х років XX ст. прихильники Т. е. п. у США разом з представниками монетаризму та інших течій неокласицизму розробили теоретичну платформу критики неокейнсіанства і „рейганоміка”.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3,00 out of 5)


Теорія економіки пропозиції - Економічний словник


Теорія економіки пропозиції