Теорія трьох секторів – економічна концепція, згідно з якою всі галузі народного господарства поділяються на три великі сектори (первинний, вторинний і третинний), що розвиваються за властивими їм законами. Розроблена в 30-х XX ст. новозеландським економістом А. Фішером і англійським економістом і статистиком К. Кларком. До первинного сектора, згідно з Т. т. с., належать галузі, безпосередньо пов’язані з виробництвом, добуванням і використанням природних ресурсів (сільське, лісове і рибне господарства); до вторинного – галузі обробної
2017-10-02