Техніко-економічні особливості автомобільного транспорту – ПЕРЕВЕЗЕННЯ ТУРИСТІВ АВТОМОБІЛЬНИМ ТРАНСПОРТОМ

Організація транспортних подорожей і перевезень туристів

Розділ 5. ПЕРЕВЕЗЕННЯ ТУРИСТІВ АВТОМОБІЛЬНИМ ТРАНСПОРТОМ

5.1. Техніко-економічні особливості автомобільного транспорту

Автомобіль є представником одного з порівняно нових видів пасажирського транспорту. Спроба створення сухопутного транспортного засобу, який би пересувався за допомогою автономної механічної сили, були здійснені ще у XVII сторіччі, але його застосування для масових перевезень, у порівнянні з водним і залізничним транспортом, затримувалось. Це було пов’язано

з суто технічними причинами, зокрема з тим, що довгий час винахідникам не вдавалось створити досить потужний й одночасно компактний двигун з низькими витратами палива. Перші зрушення в цьому напрямі пов’язані із заміною парової машини на бензиновий двигун. Перший легковий автомобіль з бензиновим двигуном був створений австрійцем Зигфридом Маркусом у 1876 році. Проте знадобилось близько 20 років щоб цей двигун, удосконалений у 1885-1886 роках німцями К. Бенц і Г. Даймлер, доказав свою перевагу над
паровою машиною. Так, у шосейних автомобільних змаганнях Париж – Руан у 1884 та 1894 роках перемогу отримали автомобілі з паровими двигунами. Однак у 1895 році у змаганнях за маршрутом Париж – Бордо – Париж перемагає вже автомобіль з бензиновим двигуном француза Левасьора. Саме з цього часу шлях до подальшого удосконалення автомобіля був відкритий і у XX сторіччі він перетворюється в масовий транспортний засіб, особливо для індивідуальних подорожей людей.

У порівнянні з іншими видами транспорту, автомобільний відрізняється низкою техніко-економічних особливостей, які можуть бути систематизовані у переваги й недоліки. Головними перевагами автомобільного транспорту є такі:

1. Висока ступінь мобільності і маневрування. У разі необхідності автомобіль може пересуватись навіть там, де немає сучасного автомобільного шляху. Це робить його особливо корисним видом транспорту у місцях, які не можуть бути доступними для інших видів транспорту. Пасажирський автомобільний транспорт є найбільш підходящим для подорожей з метою розваг і задоволення специфічних туристичних потреб обмеженої кількості споживачів.

2. Можливість перевезення туристів від “воріт до воріт”. Автомобіль пропонує унікальну можливість здійснювати прямі перевезення туристів від їх дому до туристичних дестинацій, які вони обрали.

3. Відносно висока швидкість доставки туристів при перевезеннях на короткі та середні відстані. При певних видах туристичних подорожей ця перевага має основне і вирішальне значення.

4. Добра видимість з транспортного засобу й можливість єднання з оточуючим середовищем. При здійсненні подорожі для відпочинку і задоволення дана перевага має істотне значення і є основним критерієм при виборі транспортного засобу при багатьох видах турів.

5. Невисокі тарифи при перевезеннях туристів на короткі і середні відстані. Прийнятні ціни, разом з іншими перевагами, протидіють різним за характером економічним факторам, особливо в період стагнації і кризи у господарському розвитку.

Пасажирський автомобільний транспорт має і свої недоліки. Основними з них є такі:

1. Невисока пасажиромісткість і середня експлуатаційна швидкість при подорожах на довгі відстані.

2. Забруднення довкілля продуктами згоряння палива.

3. Невисокий рівень комфорту при перевезеннях і комплексності обслуговування під час подорожі.

Частина зазначених недоліків вже усунута шляхом впровадження досягнень науково-технічного прогресу, зокрема через функціональне і конструктивне удосконалення автомобілів і автобусів і обмеження їх шкідливих впливів на довкілля.

Характерні техніко-економічні особливості пасажирського автомобільного транспорту визначають і його роль в системі транспортного обслуговування туристів, а саме:

– здійснення групових та індивідуальних перевезень туристів на короткі і середні відстані;

– транспортне обслуговування різних видів туризму як у внутрішньому, так і в міжнародному сполученнях;

– здійснення туристичних подорожей в автономному режимі (автобусні круїзи) або у комбінації з іншими видами туристичного транспорту;

– організація трансферу: доставка туристів від місця прибуття, розташованого в країні перебування (аеропорт, гавань, залізнична станція), до місця розміщення (готель), де вони проживатимуть, й назад.

На сьогоднішній день у світовій туристичній практиці склались різні види автотуризму. У систематизованому вигляді вони показані у таблиці 5.1.

Таблиця 5.1

Види автотуризму

П/п

Основні види автотуризму

Організація подорожі

1.

Індивідуальний

– В період подорожі турист не гарантований в наданні ночівлі та харчування.

2.

Організований

– Поїздка однієї або декількох машин по точному графіку з повним комплексом обслуговування під час зупинок.

3.

Караванінг

– Вид автомобільного туризму, при якому як засіб розміщення використовується автомобіль 3 причепом типа “будинок на колесах” з повним комплектом життєзабезпечення.

4.

Автокараван

– Подорожування на легковому автомобілі або автобусі, що обладнані для подорожі і мешкання туристів із зручностями, спальнею на декілька ліжок, телевізором, кухнею з газовою плиткою, холодильником і туалетом.

5.

Кемпер

– Турист, який мандрує автотранспортом і користується кемпінгом.

6.

Кемпінг

– Вид автомобільного туризму, що характеризується тим, що туристи під час поїздки живуть в спеціально обладнаних таборах.

– Табір для туристів.

При використанні автомобільного транспорту для перевезень туристів слід враховувати, що він пропонує найкращі можливості для подорожуючих з точки зору свободи вибору маршруту, часу і місця відправлення і прибуття, складу групи і так далі.




Техніко-економічні особливості автомобільного транспорту – ПЕРЕВЕЗЕННЯ ТУРИСТІВ АВТОМОБІЛЬНИМ ТРАНСПОРТОМ