Технологія, технологічне відставання

Технологія – 1. Сукупність методів впливу знарядь праці на різноманітні властивості предметів праці, внаслідок якого людина активно взаємодіє з природою. Т. обробки будь-якого предмета праці виражається в технологічному процесі (у процесі фізичного, хімічного, механічного впливу знарядь на предмети праці). Технологічному способу виробництва, заснованому на автоматизованій праці, властиві (крім традиційних) новітні Т.: лазерні, плазмові, мембранні. Виділяють мікро-, опто-, радіоелектронні, інформаційні, ядерні, біотехнології та ін. Лідери

освоєння більшості з цих видів технологій – США та Японія. На початку 90-х XX ст. в розвинених країнах почалося використання Т. з елементами штучного інтелекту. Внаслідок їх упровадження продуктивність праці зросла в середньому в 15-20 разів. Країни, які лідирують у впровадженні передових Т. та найпрогресивнішої наукомісткої техніки, привласнюють величезний надлишковий прибуток, зокрема за умови, що створена з використанням новітніх Т. продукція вивозиться на світовий ринок. Так, США, частка яких на світовому
ринку наукомісткої продукції становить понад 35%, привласнювали наприкінці 90-х XX ст. більш як 700 млрд дол.; Японія (частка якої понад 30%) – понад 400 млрд дол. щорічно. 2. Методи, прийоми, режим роботи, послідовність операцій і процедур. Т. щільно пов’язана з використовуваними засобами, матеріалами, устаткуванням, інструментами. Сукупність технологічних операцій – технологічний процес. Серед західних учених поширене визначення Т. як знань, які допомагають облаштувати життя у певних умовах. За визначенням ООН, Т. – це Т. в чистому вигляді (методи і техніка виробництва товарів і послуг) і втілена Т. (машини, устаткування, споруди, виробничі комплекси, а також виготовлена з їх допомогою продукція з високими техніко-економічними характеристиками).




Технологія, технологічне відставання