Технопарк

Технопарк – сучасна організаційна форма взаємодії науки, освіти, техніки і виробництва, у результаті якої виникають науково-інноваційні комплекси для розробки новітніх технологій, швидкого запровадження науково-технічних розробок і виробництва найновішої продукції у передових й наукомістких галузях економіки та надання інноваційних послуг. Основа Т. – взаємодія університетів, науково-дослідних центрів, конструкторських і виробничих підрозділів, використання ними сучасної інформаційної бази. У США налічується до 200 Т., у ФРН та Голландії

– по 150, в Україні – 8. Частка держави у фінансуванні Т. становить у Великобританії 62%, Франції – 74%, Німеччині – 78%, Бельгії – майже 100%. Виробництво новітньої продукції в таких Т. здійснюють здебільшого великі промислові компанії, які зосередили необхідні висококваліфіковані кадри. У США перший Т. було створено на базі Стенфордського університету (Каліфорнія) і приблизно 3 тис. середніх і малих електронних фірм (т. зв. Силіконова долина). Для успішної роботи Т. необхідні виробнича інфраструктура, джерела фінансування (зокрема для створення венчурних підприємств) (див. Венчурне підприємство).
Центром Т. є здебільшого університети і науково – дослідні організації, які створюють інформаційні патентні центри, що на пільгових умовах надають промисловим фірмам і компаніям ліцензії, ноу-хау і нерідко беруть участь у фінансуванні науково-технічних розробок. Працівники університетських і науково-дослідних центрів для впровадження результатів своїх наукових досліджень можуть створювати малі та середні фірми, які мають численні пільги, однак це не рятує частину з них від банкрутств у разі погіршення економічної кон’юнктури, за відсутності щільних ділових зв’язків з університетами та науково-дослідними інститутами. В Україні за 2000-перше півріччя 2003 Т. виробили інноваційної продукції на майже 1,4 млрд грн, що свідчить про їх незначний розвиток.




Технопарк - Економічний словник


Технопарк