ТИПИ ПОСЕЛЕНЬ

Соціологія короткий енциклопедичний словник

ТИПИ ПОСЕЛЕНЬ – обумовлені поділом праці форми соціальної і терит. організації сусп. в-ва та проживання населення, що склалися істор.

Структурними елементами Т. п. є окремі аграрні поселення, малі, середні і великі міста. Найбільшою мірою різняться між собою сільські та міські поселення, оскільки перші істор. пов’язані з аграрним, а другі – з промисловим в-вом. Вони різняться також рівнем розвитку продуктивних сил, соціально-професійною структурою зайнятості, інфраструктурою, організацією

побуту, способом життя, структурою ціннісних орієнтацій та потреб населення.

На характер розселення та пов’язані з ним в-во, соціальну інфраструктуру, спосіб життя населення суттєвим чином впливають геогр. положення та особливості природно-кліматичних умов, культурні традиції і нац. риси народів, що населяють певну територію. Т. п., що суттєво відрізняються за зазначеними рисами, є первинними елементами соціально-терит. структури суспільства і відіграють важливу роль у формуванні та диференціації

конкретних умов життєдіяльності відповідної терит. спільноти. Сам по собі факт проживання людей у різних Т. п. стає специфічним чинником соціальних відмінностей між ними. Населення окремого. Т. п. складає певну соціальну спільноту, якій притаманні єдність середовища проживання, певний характер в-ва, система сусп. відносин, побутової діяльності, спільне проведення вільного часу, особисті взаємозв’язки, обмін інформацією, система цінностей, потреб, інтересів, подібність норм поведінки та життєвого укладу.

Т. п. різняться також галузевою та професійною структурою зайнятості, рівнем споживання, кількістю, соціально-демокр. складом населення, типом демогр. змін, напрямами і характером міграційних процесів.

Процеси аграрно-промислової інтеграції посилюють багатомірність та унікальність умов проживання в різних Т. п., суттєво видозмінюють відносну взаємовідокремленість міста і села як найбільш значущих елементів соціально-терит. структури. Відбувається не “зростання” міст і сіл або “зникнення” останніх, а формування соціально-терит. поселень переважно аграрного або неаграрного типу. Процеси інтеграції охоплюють також малі міста, сільські районні центри, ведуть до зближення умов проживання в селах і малих містах. За цих обставин подолання соціальних і культурних відмінностей означає забезпечення соціальної рівноцінності життєвих умов у різних Т. п. зі збереженням їх істор., культурної і терит. унікальності.




ТИПИ ПОСЕЛЕНЬ