Тканини, органи, системи органів

Розділ 1 ОРГАНІЗМ ЛЮДИНИ ЯК БІОЛОГІЧНА СИСТЕМА

§ 7.Тканини, органи, системи органів

Типи тканин (мал. 7.1). Тканина є системою, яка складається з клітин, що подібні за будовою і функціями та мають спільне походження, а також із міжклітинної речовини. Вона містить органічні й неорганічні речовини, які надходять до неї з клітин і крові. Якими є особливості тканин кожного типу?

 Тканини, органи, системи органів

Мал. 7.1. Типи тканин: епітеліальна (а); м’язові – гладенька (б) і посмугована (в); сполучна (г); нервова (д)

В епітеліальних тканинах

клітини утворюють щільні ряди, а міжклітинна речовина майже відсутня. Така будова тканин зумовлена їх функцією – формуванням захисних покривів тіла й органів. З епітелію утворений зовнішній шар шкіри. Епітеліальні тканини вистилають внутрішні поверхні органів (серце, кровоносні судини, дихальні шляхи, шлунок, сечовий міхур). Залежно від призначення органа епітеліальна тканина набуває додаткових функцій.

М’язові тканини здатні скорочуватися, вони забезпечують рухи тіла людини і скорочення

стінок внутрішніх органів. Гладенька м’язова тканина входить до складу стінок порожнистих внутрішніх органів – судин, шлунка, сечового міхура тощо. Вона утворена веретеноподібними м’язовими клітинами, і вміст міжклітинної речовини в ній невеликий. Посмугована м’язова тканина складається з подовжених м’язових волокон і утворює скелетні м’язи. Серцевий м’яз сформований тканиною, волокна якої розгалужені.

Сполучні тканини різноманітні за будовою. Їх спільною властивістю є значна кількість міжклітинної речовини, склад якої залежить від функції тканини. Із сполучної тканини з твердою міжклітинною речовиною утворюються кістки, хрящі, зуби. Міжклітинна речовина крові рідка, і це обумовлює рухливість її клітин, дає крові змогу виконувати транспортну й інші функції. Пухка сполучна тканина з великою кількістю білків у міжклітинній речовині входить до складу шкіри. Завдяки цим білкам, що формують волокна, тканина є еластичною й пружною водночас. Елементи сполучної тканини входять до складу будь-якого органа.

З нервової тканини утворені головний і спинний мозок, а також нерви. До її складу належать нервові клітини (нейрони) і допоміжні гліальні клітини. Нейрони мають безліч відростків, за допомогою яких вони сполучаються між собою і з іншими клітинами.

Органи й системи органів. З тканин формуються органи – частини тіла, що мають певну форму і будову, розміщуються в певному місці організму й пристосовані до виконання певних функцій. Очі, головний мозок, серце, нирки, печінка – усе це органи. Кожен з них утворений кількома типами тканин, але одна з них завжди переважає, визначаючи основну функцію органа. Наприклад, серце в основному складається з м’язової тканини, а головний мозок – із нервової. Усі органи пронизані кровоносними судинами і нервами. Органи, пов’язані між собою й об’єднані для виконання життєво важливого завдання, утворюють фізіологічну систему органів (мал. 7.2).

Покривна система (шкіра) захищає організм від небезпечних впливів зовнішнього середовища. Опорно-рухова система (скелет і м’язи) відповідає за рухи й утримання тіла в певному положенні. Травна система (травний тракт і травні залози) забезпечує потреби організму в поживних речовинах. Дихальна система (дихальні шляхи й легені) відповідає за газообмін між організмом людини і навколишнім середовищем. Кровоносна система (серце і кровоносні судини) забезпечує транспорт і обмін речовинами між усіма фізіологічними системами. Сечовидільна система (основний орган – нирки) здійснює видалення з організму кінцевих продуктів обміну й надлишків речовин. Статева система (статеві органи і статеві залози) відповідає за розмноження людини.

 Тканини, органи, системи органів

Мал. 7.2. Фізіологічні системи органів людини: покривна (а); опорно-рухова – м’язова (б) і скелет (в); кровоносна (г); нервова (д); імунна (е); дихальна (є); сечовидільна (ж); ендокринна (з); статева (і)

Нервова система регулює роботу всіх органів, забезпечуючи пристосування організму до змін зовнішнього і внутрішнього середовища. За допомогою органів чуттів вона здійснює зв’язок організму з навколишнім середовищем. Нервова система складається з головного і спинного мозку та нервів. Ендокринна система (щитоподібна, надниркові залози тощо) регулює обмін речовин і роботу фізіологічних систем за допомогою певних сполук – гормонів. Їх виробляють залози внутрішньої секреції, що виділяють свій секрет у кров. Імунна система захищає організм від чужорідних мікроорганізмів і речовин, які в нього потрапляють. Її органами є кістковий мозок, лімфатичні вузли, селезінка тощо.




Тканини, органи, системи органів