Predmety


Толстой Лев Миколайович

Політологічний словник

Толстой Лев Миколайович (1828 – 1910) – російський письменник і громадський діяч. Як аристократ за походженням, Т. одразу вступив до Казанського університету (в 1844 p.); у 1850-х роках він брав участь у воєнних діях на Кавказі й у Криму. Після закінчення війни повернувся до Санкт-Петербурга, де став активним членом гуртка “Сучасник”. Після закордонної мандрівки (1857 р.) повертається до Москви. В 1859 р. відкриває школу для сільських дітей в Ясній Поляні (на південь від Москви). Його скромний сільський дім у Ясній Поляні став притягальним центром для численних учнів. Відомий як автор романів “Війна і мир” (1868 – 1869), “Анна Кареніна” (1875 – 1877) та “Воскресіння” (1899), а також безлічі оповідань та кількох п’єс. Він був безмежно плідним письменником, і не тільки в царині літератури; половина з дев’яноста томів зібрання його творів складається із щоденників та листів. Важко провести межу між Толстим-письменником і Толстим-публіцистом, істориком, видавцем, моралістом, теоретиком мистецтва, реформатором сільського господарства й суспільства, основоположником релігії. Він став відомим усьому світу як людина ідеї. У рамках своєї теорії історії Т. намагається применшити роль і масштаб свідомої діяльності уявної “великої людини”; натомість він стверджує, що селянам притаманне стихійне розуміння реального стану справ та істинного життя, яким і слід жити. Державу він розглядав як знаряддя нещадного гноблення в інтересах багатіїв. Він настійливо пропагував свою версію християнства, очищеного до такого ступеня, щоб стати новою релігією. Відкинувши все містичне, ритуалістичне, обскурантистське та ієрархічне в церковному вченні, він вивів з Євангелій твердження, які став вважати етичним осердям своєї доктрини (“не спротив злу насильством”, “не судіть і не судимі будете”). Доктрина не насильственного спротиву злу безпосередньо вплинула на його послідовників і донині існують толстовці, хоча комунам, заснованим заради втілення в життя його ідей, так і не вдалося домогтися процвітання. Толстого не можна назвати політичним мислителем у загальному сенсі, однак усі його історичні, релігійні, естетичні і публіцистичні ідеї мають політичний вимір і соціально-політичне значення. Його талант полягав не в реалістичному змалюванні шляху до кращого політичного і суспільного ладу або ж його рис, а у викриванні поширених проявів зла – війни, патріотизму, держави, смертної кари, тогочасної науки, багатства і багато чого іншого.

Енциклопедія політичної думки. – К., 2000; Мудрость тысячелетий. Энциклопедия. – M., 2004.

T. Самойленко


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...
Толстой Лев Миколайович - Довідник з політології