Товарний фетишизм

Товарний фетишизм (фр. fétiche – чудодійний предмет) – містифіковане відношення людей до товарів, їх обожнювання у процесі оречевлення виробничих відносин (відносин економічної власності), а також персоніфікація речей за товарного виробництва у формі панування над людьми певних речей, передусім грошей. Виникнення Т. ф. пов’язано з тим, що у свідомості людей складалося враження, що самі товари (речі) вступають в економічні відносини, а відносини між людьми зводяться до ставлення індивідів до речей, що породжує містичне ставлення людей

до товару (в т. ч. грошового) як до надприродної сили. Для товаровиробників Т. ф. виявляється передусім у їхній залежності від стихії ринку. З появою грошей Т. ф. набуває форми грошового фетишизму. Найвищий ступінь Т. ф. від початку виникнення товарного виробництва до кінця XIX ст. (впродовж приблизно 6 тис. років) був властивий нижчій стадії розвитку капіталізму, особливо її завершальним етапам (XVIII-XIX ст.), коли суперечності між індивідуальною і колективною, приватною і суспільною працею, диспропорційність
розвитку економіки, низький платоспроможний попит населення та інші фактори призводили до банкрутства значної кількості товаровиробників. Внаслідок цього товари перетворювалися на самостійну суспільну силу, що визначала долі людей, передусім виробників, збагачувала одних і доводила до злиденності інших. Посилення Т. ф. відбувалося й унаслідок перетворення робочої сили на товар. Найвищого ступеня процес уречевлення виробничих відносин досяг у формі позичкового капіталу (Г-Г’), оскільки складалося враження, що гроші як такі породжують гроші. На вищій стадії капіталізму (від початку XX ст.) у розвитку Т. ф. спостерігаються дві протилежні тенденції. Т. ф. посилює розвиток акціонерної форми власності, розповсюдження акцій (своєрідних титулів власності), розширення обсягів фіктивного капіталу, різке коливання курсу цінних паперів на фондових біржах, а також поглиблення економічних, в т. ч. фінансових криз, зокрема до другої світової війни. Послаблення Т. ф. відбувається внаслідок зростання впливу держави на відтворення суспільного капіталу (зокрема, виконання державою функцій споживача, що формує гарантований платоспроможний попит, антикризового та антициклічного регулювання, що значно послабило глибину економічних криз після другої світової війни, та ін.), розширення спеціалізації, кооперування, комбінування виробництва через контрактну систему та ін.




Товарний фетишизм