Розділ 8
СТРУКТУРНО-ЕКСТРАЛІНГВІСТИЧНА ПІДОСНОВА ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ
§ 19. Творення фразеологізмів на базі окремих слів
Творення фразеологізмів можна пов’язувати з імплікацією/експлікацією: імплікація посилює знаковий характер мовної одиниці, експлікація – її експресивність. Розгортання окремих слів у фразеологізм відбувається шляхом нарощування вихідного слова в разі уточнення якогось його значення. Для ФО Важливий (важний, великий) птах конкретизацією семантики базового слова птах є значення “людина, яка займає високе
Нерідко зустрічаються або метонімічні назви реалій – солом’яна голова, набитий гаманець, латана свитина, пop. зафіксовані в академічному словнику ФО дірява голова, бідна голова, гаряча голова, голова з вухами, капустяна голова, повна голова, пуста голова, або метафоричні – велике цабе, невелике цабе. Фразеотворчі імена типу Альоша (символ дурнуватої, пришелепуватої, недалекої людини) Є. Отін відносить до сучасних інтерлінгвальних конотативних антропонімів “з обмеженим діапазоном позалітературного вживання” . Такі ж імена (форми імен) й Альоха, Альошка, Ванька, Ваня, Васьок, Вася, Федя. Справді, академічні словники фразеологізмів моделі типу “Вася + локально-означальний орієнтир” звичайно не фіксують. Проте в говірках, наприклад східно-слобожанських та східно-степових, вони уживаються з різними поширювачами: Альоша з мильного заводу, Альоха з водокачки, Ванька шарапівський, Ваня з терикона, Васьок хутірський, Вася сватівський, Федя з Балабуївки. Т. Грица фіксує на Запоріжчині ФО Ванька з пилорами, Васька Бочанський. Н. Вархол та А. Івченко записали почуте від лемків Андрій з Писаной “дуже дурний”. Один і той самий онім поширюється, розгортається у ФО за допомогою різних нарощених означень: Альоха запальониий, Альоха припечений, Альоха припудрений та ін. . Так утворюються й ад’єктивні ФО. Прикметник Гарячий стосовно особи реалізує звичайно переносне значення. Компоненти – поширювачі розгортають його у фразеологізм: гарячий на руку “сповнений завзяття, енергії; запальний”, Гарячий серцем “запальний, пристрасний”. Порівняймо ще розгортання прикметника Гострий: “Гостра на око стара підгледіла, що вночі Зіна не сама прийшла до Луківни…” (Я. Баш); “Надто Гострий він на язик, не змовчить, не стерпить неправди” (К. Гордієнко). Додамо також Гострий на слова, гострий на мову.
Можливе поширення й прямих назв реалій: дівоча пам’ять, короткий розум. М. Демський виділяє ще конструкції з парною будовою: ні грач ні помагач, ні риба ні м’ясо, у вогонь і воду “скрізь”; тавтологічні вислови: Марнота марнот, йолоп з йолопів, тин у тин “по сусідству”; фраземи – власне парафрази: Піти з димом, держати язик на защіпці; фраземи-табу: В чотири ока (говорити) “наодинці”; Той, що в смолі купається; той, що в болоті сидить “чорт”; фраземи-евфемізми: Вічний сон “смерть”, хмільна вода “горілка”; фраземи-дисфемізми: Євин накоренок “жіноцтво”, Залити баньки “впитися” . Відомі фраземи-парафрази, що виникають на основі “розщеплення” дієслова: хапати дрижаки “дрижати”, Ловити спотикачів “спотикатися”.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)