У чому полягає сутність поняття “влада”?

41 У чому полягає сутність поняття “влада”?

Тема влади у політології є центральною, оскільки, зрештою, всі інші політичні проблеми виходять на неї як на найпотужніший практично-політичний важіль. Тому розуміння сутності влади й знання форм, методів і засобів її здійснення є однією з основних передумов ефективної політичної діяльності.

Влада, владні відносини є необхідним механізмом регулювання життя суспільства, утвердження його єдності. Саме навколо влади та виражених у ній політичних інтересів і потреб розгортається політична

діяльність. Жодне явище у політичній історії людства не спричинило стільки трагічного, не забрало стільки людських життів, як боротьба за владу, політичне й духовне панування.

У сучасному світі, що прагне до політичного звільнення від усіх традиційних форм гноблення, проблема влади значно загострилася. Багато хто вбачає в ній один з головних чинників політичної нерівності різних соціальних підструктур суспільства. Боротьба за владу є полем найгостріших битв у всіх сферах суспільного життя: в політиці, економіці, культурі й на всіх рівнях соціальної організації.

Вивчення сутності влади доцільно

розпочати з визначення цього поняття. Отже, влада – це здатність конкретного керівника змусити людей підкорятися собі. Законність – це повага до уряду, суверенітет – повага до країни, а влада – це повага до конкретного політичного керівника. Тільки політична влада (на відміну від політичного впливу, маніпуляцій, насильства) грунтується на підкоренні народу своєму керівникові вже через законність його перебування при владі. Так, більшість людей підкоряється тим, хто, на їхню думку, представляє законну владу: рядовий – офіцеру, водій – регулювальнику, студент – професорові. Проте не всі: деякі рядові порушують воїнську дисципліну, водії – правила руху, студенти не виконують завдань.

Іноді влада приходить до людини із вступом на посаду, однак і в цьому разі її потрібно постійно підтримувати. Як і законність, влада будується на психологічних стосунках між людьми. Наприклад, президент США отримує великі повноваження вже тому, що вступає на цю посаду. Дж. Форду підкорялись, незважаючи на те що він не обирався на посади ні віце-президента, ні президента: посаду віце-президента він обійняв, будучи лідером меншості у палаті представників після відставки Спіро Т. Егню, а коли у відставку змушений був піти його попередник Р. Ніксон, став президентом. У Р. Ніксона, якого було обрано на цю посаду, виникла проблема: причетний до уотергейтського скандалу 1972 р., він відчув падіння авторитету виконавчої влади, причому настільки сильне, що більше не міг ефективно керувати країною. Тому 1974 р., буквально за день до того, як йому мав бути винесений вотум недовіри, він подав у відставку. Президент США не може керувати країною одноособово – він має домогтися згоди та підтримки Конгресу, судових влад, громадських служб та різних зацікавлених кіл. Залишившись без цієї підтримки, Р. Ніксон не зміг продовжувати політичну кар’єру. Його правління стало менш законним.

Наскільки залежить підкорення владі від страху бути покараним? Зрештою, рядовий може бути розстріляний, водій засуджений, а студент виключений з навчального закладу. Тому постає питання: що дає посадовим особам владу над іншими людьми, використовуючи яку вони можуть віддавати накази про покарання? Офіцерові для цього потрібна певна структура командування, регулювальнику – система судового законодавства, а викладачеві університету – система дисциплінарних стягнень, відповідно до якої він може віддавати розпорядження. Без усіх цих структур посадові особи мали б зовсім невеликі повноваження. Якщо офіцер у стані нестями віддасть наказ розстріляти рядового, то, мабуть, його не буде виконано. Йому скажуть, що він незаконний і офіцер не має жодного права його віддавати. І навпаки, якщо військовий суд визнає рядового винним у дезертирстві з місця бойових дій, його справді може бути розстріляно, оскільки у цьому випадку наказ буде винесений на законних підставах.

Однак для того щоб тобі підкорялися, замало бути просто посадовою особою. Людина, яка обіймає певну посаду, має підтримувати до себе повагу. Боязкий або малодушний офіцер, невпевнений у собі поліцейський або нерішучий професор ніколи не зможуть домогтися цілковитого підкорення. Для ефективного здійснення влади потрібне рішуче, справедливе та розумне керівництво. Найменший натяк на корумпованість підриває владу.

Зазначимо, що поняття законності, суверенітету та влади взаємопов’язані. Якщо йдеться про одне поняття, слід згадувати й інші; де зникає одне, там зникають й інші.

Більшість політологів визначають політичну владу як один із найважливіших видів влади, під яким розуміють реальну спроможність певного стану, групи, індивіда провадити свою лінію у політиці і в правових відносинах. Вона характеризується соціальним пануванням і керівництвом тих чи тих станів, соціальних груп, що мають у своєму розпорядженні засоби фізичного, економічного, психологічного примусу, санкціоновані системою ідеологічних і правових норм.

Отже, політична влада – це здатність, право або можливість розпоряджатись ким-небудь або чим-небудь, рішуче впливати на долю, поведінку або діяльність людей за допомогою різних засобів – права, авторитету, багатства, примусу.

До характерних ознак влади належать: домінування владної волі, наявність особливого апарату управління, суверенітет органів влади щодо інших держав, монополія на регламентацію життя суспільства, можливість примусу щодо суспільства й особистості, легітимність (законність). До основних джерел влади, як правило, відносять: силу, багатство, становище в суспільстві, організацію, знання та інформацію.

Таким чином, кінцевими суб’єктами влади є правлячі верстви, а безпосередніми суб’єктами політичної влади – політичні інститути та їх органи, що здійснюють керівництво різними сферами суспільного життя, мають у своєму розпорядженні засоби влади, обирають цілі і способи їх реалізації.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5,00 out of 5)


У чому полягає сутність поняття “влада”? - Довідник з політології


У чому полягає сутність поняття “влада”?