Predmety


УГРУПОВАННЯ ТА ЕКОСИСТЕМИ. СКЛАД І СТРУКТУРА УГРУПОВАНЬ

Тема. ПОПУЛЯЦІЯ, ЕКОСИСТЕМА, БІОСФЕРА

УРОК 29. УГРУПОВАННЯ ТА ЕКОСИСТЕМИ. СКЛАД І СТРУКТУРА УГРУПОВАНЬ

Цілі уроку: розглянути особливості угруповань жи­вих організмів та екосистем, проаналізу­вати склад і структуру угруповань; роз­вивати вміння використовувати раніше засвоєні знання; виховувати ініціатив­ність та вміння відстоювати свою точку зору.

Обладнання й матеріали: таблиці або слайди презентації з при­кладами угруповань живих організмів та екосистем, схеми, які демонструють склад і структуру угруповань.

Базові поняття й терміни: угруповання, екосистема, біоценоз, ви­дова структура, просторова структура, домінантні види, субдомінантні види.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний етап

II. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності учнів

Питання для бесіди

1. Які біотичні чинники вам відомі?

2. Які абіотичні чинники вам відомі?

3. Чому антропогенні чинники виділяють в окрему групу?

4. Як організми пристосовуються до існування в різних середови­щах?

5. Яке значення мають біологічні ритми для живих організмів?

III. Вивчення нового матеріалу

Розповідь учителя з елементами бесіди

Угруповання й неживе середовище функціонують разом як екологічна система (екосистема). Угрупованню відповідає термін біоценоз, а екосистемі – біогеоценоз. Таким чином на­кладаються не тільки два терміни – екосистема (запропонова­ний А. Тенслі) і біогеоценоз (запропонований В. М. Сукачовим), а й два дещо різні підходи. Екосистемою, наприклад, може бути, за широким трактуванням західних учених, і океан, і крапля води. В уявленні В. М. Сукачова, біогеоценоз – це екосистема в межах конкретного фітоценозу.

З екологічної точки зору, критеріями виділення біоценозів і біогеоценозів є видовий склад флори й фауни, часова тривалість сис­теми та просторових меж. Угруповання можна назвати біоценозом лише тоді, коли воно відповідає таким критеріям:

1.Має характерний видовий склад. Існує дві характерні групи видів:

А) домінантні види, які формують зовнішній вигляд біоценозу (очеретовий, сосновий, ковиловий, сфагновий, вересовий), причому кожен з них має свою особливу, неповторну зовніш­ність;

Б) субдомінантні види, які хоч і не виділяються так виразно, як перша група, але своєю присутністю віддзеркалюють умови місцезростання. Характерні види вказують на ці специфічні умови середовища, хоча часто не є видами-домінантами.

2. Має необхідний набір видів. Біоценоз є системою, у межах якої реалізується обіг матерії й енергії, що здійснюється між компо­нентами біоценозу й середовища. Тому біоценозом може нази­ватися лише така система, яка містить усі елементи, необхідні для реалізації обігу матерії.

Будь-який із виділених біоценозів буде відрізнятися від іншо­го за цілим рядом параметрів. Це не тільки видовий склад фіто-, зоо-, мікробіоценозів, але й умови навколишнього неживого се­редовища. Важко знайти у природі однакові за всіма параметрами угруповання, оскільки важко знайти однакові умови формування та функціонування біоценозу. Відмінності в різних угрупованнях пов’язані насамперед з екологічними умовами існування біоце­нозів.

Екологічна структура – це закономірне, типове співвідно­шення певних видів до умов навколишнього середовища та зв’язок усього угруповання з основним компонентом цього біоценозу.

Під видовим складом біоценозу розуміють набір рослин, тва­рин, мікроорганізмів, який є у певному біоценозі, включаючи всі групи організмів (види всіх типів). Для кожного біоценозу харак­терні свій особливий набір видів та їх певна кількість і співвідно­шення. Одні біоценози надзвичайно багаті (тропічний ліс), інші – бідні (тундри, пустелі).

Під просторовою структурою біоценозу слід розуміти зако­номірне розміщення структурних елементів угруповання сто­совно одне до одного. Кожен організм угруповання займає тіль­ки йому властиве місце, яке відповідає вимогам організму та взаємовідносинам певного елемента біоценозу як з іншими ор­ганізмами, так і з топічними умовами. Така неоднорідність біо­ценозу зумовлена насамперед неоднорідністю умов, абіотичних факторів зокрема. Значний вплив на просторову структуру угру­повання мають динамічні процеси, що відбуваються в біоценозі. Як правило, організми угруповання розміщуються в просторі відповідно до кількості сонячної енергії, яка їм необхідна для по­вноцінного функціонування. У більш концентрованому вигляді це проявляється у водних екосистемах, хоча властиве, безпереч­но, і екосистемам суші.

Яскравим прикладом просторового розміщення складових угруповання є ярусність лісу. Наприклад, у широколистяному лісі виділяється п’ять-шість ярусів: перший (верхній) ярус утворюють дерева першого розміру (дуб, липа, береза); другий – дерева дру­гого розміру (горобина, дикі яблуні та груша); третій ярус складає підлісок (ліщина, шипшина, жимолость); четвертий і п’ятий яруси утворені відповідно високими (чистець лісовий, багно) і низькими (журавлина) травами й чагарниками; у шостому ярусі – низькі приземні трав’янисті рослини (мохи, копитень). Є також відпо­відна кількість між’ярусних рослин – водорості, лишайники на стовбурах і гілках, типові епіфіти й ліани. Ярусність виявляється й у трав’янистих угрупованнях (луки, степи та ін.). Різна глибина проникнення та розміщення активної частини кореневих систем забезпечує відповідну ярусність і підземним органам. До того або іншого ярусу рослинності переважно пристосовані також тварини, що входять до складу біоценозу.

В угрупованні можна виділити й горизонтальну структуру. Пов’язано це насамперед з тим, що в будь-якому угрупованні мож­на знайти окремі ділянки, які будуть сильно відрізнятися від са­мого угруповання. Це є прямим наслідком неоднорідності – моза­їчності поверхні, насамперед, грунтового шару, вологості, виходів материнської породи.

IV. Узагальнення, систематизація й контроль знань і вмінь учнів

Дати відповіді на питання:

1. Що таке угруповання?

2. Чим угруповання відрізняється від екосистеми?

3. Яку структуру мають угруповання живих організмів?

4. Навіщо потрібно вивчати угруповання живих організмів?

V. Домашнє завдання


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...