Організація транспортних подорожей і перевезень туристів
Розділ 2. ПЕРЕВЕЗЕННЯ ТУРИСТІВ АВІАЦІЙНИМ ТРАНСПОРТОМ
2.3. Умови перевезення пасажирів і багажу повітряним транспортом
Перевезення авіатранспортом пасажирів та їх багажу здійснюється на основі договору повітряного перевезення. Він укладається між авіатранспортним підприємством (перевізником) з одного боку і окремими особами, організаціями, туристичними фірмами з іншого.
Перевізник і пасажир є сторонами договору зі своїми правами і обов’язками. За договором повітряного
Терміни доставки пасажира і багажу визначаються правилами повітряних перевезень. При цьому пасажир зобов’язаний сплатити за перевезення і провезення багажу, за встановленими тарифами.
Кожний договір повітряного перевезення засвідчується проїзним документом, який видається перевізником або його агентами.
В даний час в світі використовується декілька типів авіаційних квитків:
– копіювальний автоматичний квиток (Transitional Automated Ticket – ТАТ);
– автоматичний купонний квиток з посадочним талоном (Automated Ticket Boording Pass);
– квиток ручної виписки (Manual Yssued Ticket);
– нейтральні бланки IAТА
– електронний квиток (Electronic Ticket).
Найпоширенішим в даний час є автоматичний квиток (ТАТ). Він оформлюється в спеціальну фірмову обкладинку з емблемами і товарними знаками автоперевізника і декількома сторінками тексту з виписками із загальних правил перевезення пасажирів і багажу і видається пасажиру.
Авіаційний квиток є іменним і містить всі необхідні атрибути для здійснення польоту (посадочний талон для польоту, пакетні купони і пасажирський купон). У квитку може бути вказано декілька осіб (наприклад, членів сім’ї), крім того, квитки можуть бути груповими (оформлюються, як правило, для туристів). Квитки різних авіакомпаній можуть бути оформлені по-різному, але на всіх квитках вказуються такі атрибути:
1. Прізвище пасажира.
2. Маршрут польоту – зазначається спеціальними кодами залежно від того, чи робить літак посадки і чи змінюється при цьому номер рейсу. Якщо літак здійснює посадки, але при цьому не змінюється номер рейсу, то у квитку в графі “маршрут” фіксуються лише початковий та кінцевий пункти маршруту. У випадку зміни номера рейсу зазначається додатково пункт пересадки.
3. Клас обслуговування на літаку указується буквеними символами:
Перший клас – (F),
Бізнес клас – (С),
Економічний – (Y),
Туристський – (Т).
4. Номер рейсу і код авіакомпаній зазначаються відповідними символами, наприклад: LH-124, що означає – це 124 рейс авіакомпанії, “Lufthansa”, Німеччина.
5. Час вильоту завжди указується місцевий. У деяких авіакомпаніях указується і час прильоту.
6. Дати ставляться в графі “туди” і “назад”. У разі придбання квитка з відкритою датою “назад” вона не указується, а на зворотному польотному купоні ставиться “Ореn” – “відкрито”.
7. Термін придатності квитка встановлюється залежно від типу квитка, але не більш ніж один рік з дати його видачі. Термін дії (придатності) квитка указується у відповідній графі.
8. Статус на квитку вказується символами:
ОК – якщо заброньоване місце на даному рейсі.
RQ – пасажир зможе вилетіти за наявності вільних місць.
Останні роки в У країні впроваджена система Billing and Settlement Plan (BSP) – електронного квитка (e-ticket), що є надзвичайно актуальним, оскільки існує досить жорстка директива ІАТА до початку 2008 року повністю перейти на e-ticketing. Переваги впровадження електронного квитка є очевидними. По-перше, собівартість електронного квитка складає 1 долар, а традиційного паперового – 10 доларів. По-друге, застосування даної системи значно спрощує процедуру придбання авіаквитків. Пасажири, що віддали перевагу електронної версії квитка, будуть позбавлені від незручностей, зв’язаних з використанням паперових проїзних документів. Перехід на використовування електронного квитка дозволить їм не тільки сплатити, але і оформити квиток, не виходячи з будинку або офісу. Також це дає можливість спростити реєстрацію, не побоюватися втрати квитка, оскільки в аеропорту пасажиру буде достатньо пред’явити лише документ, що засвідчує його особу.
Для авіакомпаній застосування електронних квитків значно скоротить витрати і час на управління паперовими потоками (оформлення квитків, реєстрацію, звітність), підвищить контрольованість процесу продажу перевезень.
На повітряному транспорті існують певні правила перевезення багажу пасажирів.
Багаж – це особисті речі пасажира, що перевозяться на повітряному судні за узгодженням з перевізником.
До зареєстрованого багажу відноситься багаж зданий пасажиром під відповідальність перевізника, і який перевозиться в багажному відділенні повітряного судна.
Під незареєстрованим багажем розуміється багаж пасажира, який перевозиться в салоні літака.
Норми безкоштовного перевозу багажу встановлені для:
– першого класу – 40 кг;
– бізнес-класу – 30 кг;
– економ класу – 20 кг.
Безкоштовне провезення багажу в межах встановленої норми залежить також від типу повітряного судна.
Надлишок багажу перевозиться за додаткову платню відповідно до Правил. Пасажир за додаткову платню може декларувати вартість провезеного багажу, що перевищує обмеження.
Деякі перевізники використовують систему безкоштовного перевезення багажу залежно від числа багажних місць (Piece concept).
По прибуттю в пункт призначення пасажир пред’являє багажну ідентифікаційну бирку і квитанцію і одержує свій багаж.
У разі втрати бирки або квитанції перевізник видає багаж при пред’явленні прав на нього і сплати додаткових витрат по його ідентифікації.
Якщо при отриманні багажу пасажир знайшов його втрату або псування, то аеропорт складає акт про несправність або втрату багажу.
У разі втрати багажу за проханням пасажира складається акт відповідної форми і авіакомпанія приймає заходи по його розшуку. Розшук багажу на міжнародних лініях ведеться за допомогою автоматизованої системи “World Tracer”, введеної в 1993 р. У базу даних системи постійно поступають відомості про загублені і знайдені речі. Система здійснює порівняння речей по певних параметрах і при позитивному результаті визначає їх приналежність тому або іншому пасажиру.
Пасажир, який має намір пред’явити претензію з приводу затримки багажу повинен направити її в претензійну службу перевізника не пізніше, ніж через 21 день з дня втрати багажу і не пізніше, ніж через 6 місяців при внутрішніх перевезеннях.
Багаж вважається загубленим, якщо він не знайдений після 21 дня з моменту його планового прибуття. Багаж, що прибув в аеропорт, зберігається безкоштовно 2 доби, включаючи день прибуття. Якщо багаж не був викликаний, він зберігається в аеропорту один місяць при міжнародних перевезеннях, і на протязі 6 місяців – при внутрішніх перевезеннях.
Після проходження вказаних термінів багаж реалізується перевізником в установленому порядку. Такі ж правила діють і відносно всіх речей і предметів, що були забуті пасажирами в салоні літака.
(2 votes, average: 5,00 out of 5)