УПРАВЛІННЯ ВОДНИМ ТРАНСПОРТОМ

Загальний курс транспорту

РОЗДІЛ 3

УПРАВЛІННЯ ТРАНСПОРТОМ В УКРАЇНІ

3.4. УПРАВЛІННЯ ВОДНИМ ТРАНСПОРТОМ

Державний департамент морського і річкового транспорту (Укрморрічфлот) є урядовим органом державного управління в галузі морського і річкового транспорту, який діє у складі Мінтрансу та підпорядковується йому (Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від ЗО березня 2000 р. № 584)

Основними завданнями Укрморрічфлоту є:

– участь у межах компетенції у реалізації державної політики в галузі морського і річкового

транспорту;

– забезпечення розвитку морського і річкового транспорту з метою задоволення потреб населення і суспільного виробництва у морських і річкових перевезеннях;

– здійснення державного контролю за додержанням суб’єктами господарювання, що виконують перевезення пасажирів та вантажів морським і річковим транспортом, вимог нормативно-правових актів, стандартів і правил, які регулюють перевезення пасажирів та вантажів морським і річковим транспортом;

– додержання

вимог законодавства щодо забезпечення безпеки судноплавства.

Укрморрічфлот відповідно до покладених на нього завдань:

– забезпечує проведення єдиної економічної, тарифної, соціальної, науково-технічної та інвестиційної політики в галузі морського і річкового транспорту;

– організовує розроблення державних науково-технічних та інших програм і планів розвитку галузі;

– сприяє формуванню ринку транспортних і транспортно-експедиційних послуг, удосконаленню структури управління галуззю, забезпечує в установленому порядку державну підтримку підприємств галузі;

– бере участь у формуванні та реалізації антимонопольної політики як у цілому, так і за відповідними напрямами (демонополізація економіки, розвиток конкуренції, антимонопольне регулювання, застосування антимонопольного законодавства);

– здійснює державний нагляд у морських торговельних і річкових портах, територіальних водах України законодавства про судноплавство, а також вимог міжнародних договорів України усіма морськими і річковими суднами незалежно від форми власності, галузевої належності та прапора держави, під яким плаває судно;

– координує та контролює роботу навігаційно-гідрографічної служби морського і річкового транспорту;

– проводить експертизу проектів будівництва нових, реконструкції діючих морських і річкових портів та портопунктів, погоджує будівництво об’єктів, що можуть зашкодити встановленому режиму роботи засобів навігаційного обладнання, а також погоджує зміни місцезнаходження засобів навігаційного обладнання;

– організовує проведення розслідувань причин аварій і катастроф на морському і річковому транспорті, веде облік цих аварій та аварійних подій, зокрема за результатами сюрвеєрних обстежень суден, приладів і вантажів;

– організовує та координує у межах своєї компетенції роботу з проведення сертифікації, класифікації транспортних засобів і технологічного устаткування та технічного нагляду за їх проектуванням, будівництвом, експлуатацією та утилізацією;

– організовує, координує та контролює роботу з навігаційно-гідрографічного забезпечення судноплавства у водах України;

– забезпечує розроблення проектів нормативно-правових актів з питань:

– безпеки судноплавства;

– перевезень пасажирів та вантажів морським і річковим транспортом;

– технологічного збереження вантажів (у тому числі небезпечних);

– технічної експлуатації морських і річкових суден, портових комплексів, устаткування для судноремонтних заводів, акваторій та підхідних каналів, навігаційного обладнання, інших споруд і устаткування. Здійснює контроль за додержанням вимог нормативно-правових актів із зазначених питань;

– організовує виконання галузевих наукових програм, проектно-конструкторських розробок, сприяє практичному впровадженню у галузі досягнень науки і техніки, нових технологій та передового досвіду;

– видає відповідно до законодавства суб’єктам підприємницької діяльності ліцензії на міжнародні перевезення пасажирів та вантажів морським і річковим транспортом, на агентування морського торговельного флоту;

– сприяє розвитку міжнародних науково-технічних та інформаційних зв’язків у галузі морського судноплавства;

– бере участь у підготовці проектів міжнародних договорів з питань морського і річкового транспорту;

– розробляє в установленому порядку пропозиції щодо розмірів портових зборів і тарифів на роботи та послуги, які надаються підприємствами морського і річкового транспорту, та подає їх на розгляд Мінтрансу;

– припиняє або забороняє в установленому порядку проведення робіт у зоні дії засобів навігаційного обладнання, якщо такі роботи перешкоджають установленому режиму функціонування цього обладнання;

– здійснює у межах, визначених Міністром транспорту, управління майном підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Мінтрансу;

– забезпечує реалізацію державної політики стосовно державної таємниці, контроль за її збереженням в апараті Укрморрічфлоту, на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери його управління;

– здійснює контроль за організацією функціонування засобів спеціального зв’язку на підприємствах, в установах та організаціях морського і річкового транспорту;

– організовує розроблення заходів щодо зменшення шкідливого впливу діяльності морського і річкового транспорту на довкілля;

– організовує виконання завдань мобілізаційної підготовки та мобілізаційної готовності держави у межах повноважень, визначених законодавством;

– бере у межах своєї компетенції участь у плануванні, організації та забезпеченні підготовки єдиної транспортної системи України до сталого функціонування в особливий період;

– забезпечує розвиток зовнішньоекономічних зв’язків та участь України в міжнародних морських організаціях за дорученням Мінтрансу;

– здійснює у межах своїх повноважень контроль за станом профілактики правопорушень і злочинів;

– реєструє лінії закордонного плавання відповідно до законодавства;

– здійснює за дорученням Мінтрансу інші функції, необхідні для виконання покладених на нього завдань.




УПРАВЛІННЯ ВОДНИМ ТРАНСПОРТОМ