Управлінська структура

Управлінська структура – сукупність окремих підрозділів організації (підприємства, компанії та ін.), відповідних органів управління ними і комплекс взаємозв’язків між суб’єктами управління окремими підрозділами. У межах У. с. виділяють органи управління безпосередніми виробничими процесами (окремими підрозділами, цехами, бригадами) й органи загального управління організації та її управлінських ланок (підрозділів, цехів та ін.). Гранична кількість об’єктів, якими можна ефективно управляти (діапазон контролю), – десять. На вищих

структурних ланках управління діапазон ефективного контролю зменшується (не більш як 5), а кількість осіб – не більш як 150, на нижчих – зростає до 48, кількість осіб – до 1000). Кожній із ланок управління важливо уникати надмірного втручання, регламентації поточних питань, слід домагатися оперативної самостійності підрозділів, з одного боку, і відсутності контролю зі стратегічних питань, втрати контактів з ними – з іншого. Між складністю управлінських рішень і діапазоном контролю існує обернено
пропорційна залежність, а між У. с. і збільшенням кількості окремих ланок, підрозділів організації – прямо пропорційна. Основні форми У. с. (і управління підприємством) – лінійна, функціональна, лінійно-функціональна, програмно-цільова, дивізіональна і матрична. На У. с. впливають масштаб і структура самої організації, техніко-технологічні, техніко-економічні, соціально-економічні, природно – кліматичні, соціальні, політичні, правові, ідеологічні та інші фактори.




Управлінська структура