УРОК РОЗВИТКУ КОМУНІКАТИВНИХ УМІНЬ № 3. УСНИЙ ДОКЛАДНИЙ ПЕРЕКАЗ ТЕКСТУ ХУДОЖНЬОГО СТИЛЮ З ТВОРЧИМ ЗАВДАННЯМ

СТИЛІСТИКА МОВИ. КУЛЬТУРА МОВЛЕННЯ. СТИЛІСТИЧНІ ЗАСОБИ ФОНЕТИКИ

Урок № 7

УРОК РОЗВИТКУ КОМУНІКАТИВНИХ УМІНЬ № 3. УСНИЙ ДОКЛАДНИЙ ПЕРЕКАЗ ТЕКСТУ ХУДОЖНЬОГО СТИЛЮ З ТВОРЧИМ ЗАВДАННЯМ

Мета: удосконалювати вміння відтворювати усне висловлювання художнього стилю, доповнювати його своїми міркуваннями; розвивати зв’язне мовлення, творчі здібності, аналітико-синтетичне мислення, збагачувати словниковий запас; виховувати духовність, пошану до оберегів роду.

Тип уроку: урок розвитку мовленнєвих умінь і навичок (урок

навчального переказу).

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. Вступна бесіда

> Прочитайте слова Максима Рильського. Як ви їх розумієте?

ХТО НЕ ШАНУЄ СВОЄ МИНУЛE, ТОЙ НЕ ГОДЕН СВОГО МАЙБУТНЬОГО

Напевно, у кожній родині є сімейні реліквії, святині, що передаються з покоління в покоління. Це ніби пам’ять роду. Серед них і “живописне, мозаїчне або рельєфне зображення Бога чи святого, якому поклоняються”. Назвіть цю реліквію за поданим тлумаченням (ікона). Чи є у вашій родині образи-обереги? Як ви до них ставитеся?

(Стратегія “Обмін думками”)

Про що може бути текст, що має назву “Ікона” ? (прогнозування змісту тексту за його назвою)

> Послухайте текст і порівняйте його зміст з вашими уявленнями. Чи справдилися ваші очікування?

ІІ. Читання тексту

ІКОНА

Роман стрімко переступив поріг бабусиної кімнати. На підвіконні затишно буркотіло радіо. Бабусі й не видно було за ковдрами, подушками. Коли вона й не спить, однаково лежить із заплющеними очима, піднімається дуже рідко. Лице акуратне, дрібненьке, схоже на квіточку.

Роман підступив до столу з гарною, святково-легенькою скатеркою. На столі пишалась дешева, темно-синього скла ваза, лежав псалтир, якісь ліки. Стояла прикрита рушником ікона. Роман узяв її, задерев’яніло засунув за полу і, не глянувши на стару з її подушками, рвучко направився геть.

Увечері Роман відніс ікону Павлуші Ханенку. Отому, що в Канаду до родичів виїхав, як тільки стало відомо, що вже можна і нічого за це не буде. А тепер от погостювати приїхав. Каже, що в тамтешніх українців така туга за батьківщиною, що мати якийсь сувенір з рідної України – їм за велике щастя. Хоч рушник вишиваний. Хоч ікону. І гроші вони за це ладні заплатити…

Роздивившись принесену Романом ікону, “канадець” Ханенко поклав її на стіл.

– Чи ти мене хочеш одурити, чи хто тебе кинув? – верескнув він.- Дивись.

Ханенко поклав бабусину святиню на стіл, піддів ікону зі зворотного боку ножичком; і на темному дереві забілів папірець із рівними рядками друкованих літер, “…під впливом інженери… згідно з якими архітектурний стиль…”

– Хтось узяв рівненьку дощечку,- пояснював Ханенко, – наклеїв репродукцію з журналу, а потім лаком покрив. Вийшло непогано,- хмикнув,- але на продаж не йде. Тобто,- поправився,- на сувенір не згодиться.

Коли увечері повернувся брат Антон, Роман підійшов до нього:

– Ікону давно продав?

Антон вперся поглядом у темні очі Романа.

– Давно. З рік тому, у місті.

Нікому не скажу. Половину грошей мені оддаси,- мовив похолоділим голосом Роман і пішов до хати.

– Розказуй хоч усьому кутку, хоч на все село кричи,- насмішкувато крикнув йому в спину Антон.- Грошей тих давно немає. Гроші ті на випускний вечір пішли.

Брати встали один проти одного напружені, як покручі. Якось дивно покликала до хати мати. Бабуся напівсиділа в ліжку. Крилом голубки виглядало з-під хустинки срібне пасмо. Поруч згорбився па стільці батько. Хлопці виструнчились, між, ними стала смутна мати з вологим блиском в очах.

– Діти… мої… мабуть… до ранку не доживу…- з натугою вилітали з побілілих уст слова.- Довго я… ходила… по цій землі… Живіть і ви… довго… Ікону бережіть… І вона… вас… оберігатиме… (362 сл.)(3а С. Соловйовим).

III. Бесіда за змістом прочитаного

Орієнтовні питання бесіди

1. Коли відбуваються події, описувані в тексті, і де?

2. Навіщо Роман узяв ікону зі стола?

3. Чому хлопець не зміг її продати?

4. Кого підозрював Роман у крадіжці справжньої ікони? Чому?

5. На що онук витратив гроші, виручені за продаж украденої у бабусі ікони? Як це його характеризує?

6. Що відчув Антон, коли був викритий у крадіжці ікони? Які слова парубка на це вказують?

7. Як умираюча бабуся ставилася до ікони? Які слова це підтверджують?

8. Якою автор зображує бабусю? З чим порівнює її лице? Про що свідчить опис кімнати бабусі?

9. Які риси вдачі виявили обоє братів через свою готовність продати родинну реліквію. Як автор ставиться до хлопців? А ви?

10. Назва тексту відображає тему чи основну думку?

11. Як ви розумієте значення слова “духовність”?

12. До якого стилю мовлення належить текст?

IV. Складання плану

Орієнтовний план

І. Бабусина ікона за полою.

II. Невдала спроба.

1. У “канадця” Павлуші Ханенка.

2. На сувенір з рідної України не згодиться.

3. Розмова братів.

III. Передсмертне напуття.

V. Мовний аналіз тексту

Словникова робота

1. Тлумачення слів.

Пола – край кожної з половини одягу (пальта, піджака), що розгортається спереду.

З-під поли – таємно щось робити.

Сувенір – подарунок на згадку; річ, пов’язана зі спогадами про когось, що-небудь.

Репродукція – фотографічне або поліграфічне відтворення зображень друкованого тексту, творів живопису, карт, фотознімків.

Куток – (розм.) місце проживання, житло; частина якої небудь території, місцевості.

Покруч – (перен., зневажл.) нікчемна людина, що ма. є негативні риси характеру й викликає відразу; виродок.

2. Добір синонімів.

Стрімко – швидко, стрімливо, скоро, хутко, бистро, прудко, шпарко, гінко, мерщій, стрілою, вйхорем, вихорцем, поривно.

Задерев’яніло – нерухомо, непорушно, незрушно рідше, недвижймо рідше, недвижно рідше, завмерло підсил., застигло підсил., мертво підсил.; заклякло, закам’яніло [закаменіло рідше], скам’яніло [скаменіло рідше], окам’яніло рідше, задерев’яніло, одерев’яніло, дерев’яно, заціпеніло, закостеніло, помертвіло; задубіло.

Верескнув – закричав, скричав, прокричав, крикнув, криконув підсил. зарепетував, прорепетував, загорлав, загорланив, залементував, виснув [вискнув], завищав, вереснув [верескнув], заверещав, скрикнув.

Ладні – згодні, готові.

З натугою – напружено, з напругою, напруженістю, зусиллям, силкуванням рідше, натугою підсил., потугою підсил., надривом.

Виструнчились – витягнулися, вйтяглися, випрямилися, підтягліїся, підтягнулися.

Насмішкувато – глузливо, посмішкувато розм., смішкувато розм.; іронічно; глумливо, знущально; єхидно, саркастично.

3. Робота над засобами художньої виразності.

Крилом голубки виглядало з-під хустинки срібне пасмо. Лице акуратне, дрібненьке, схоже на квіточку. Затишно буркотіло радіо. Пишалась дешева, темно-синього скла ваза. Похолоділим голосом. Вперся поглядом.

VI. Повторне читання тексту

Слухання тексту і зіставлення його з планом, записаним на дошці; спостереження за мовою тексту.

VII. Усний переказ тексту

Творче завдання (можливі варіанти)

1. Висловіть власне ставлення до описаних подій. Доповніть текст своїми міркуваннями.

2. Що могло статися далі? Який кінець може бути в цієї історії? Продовжте текст, по можливості зберігаючи авторський стиль викладу подій.

3. Якими ви уявляєте братів? Доповніть текст описом зовнішності хлопців.

4. Чи стосується епіграф уроку головних персонажів твору? Чому ви так вважаєте?

VIII. Домашнє завдання (на вибір)

> За словником з’ясуйте значення слів “реліквія”, “меркантильність”, “духовність”.

> Напишіть есе “Хто не шанує своє минуле, той не годен свого майбутнього”.

> Доберіть з художньої літератури тексти подібної проблематики (про бездуховність, черствість, меркантильність, моральну порожнечу). Порівняйте їх.




УРОК РОЗВИТКУ КОМУНІКАТИВНИХ УМІНЬ № 3. УСНИЙ ДОКЛАДНИЙ ПЕРЕКАЗ ТЕКСТУ ХУДОЖНЬОГО СТИЛЮ З ТВОРЧИМ ЗАВДАННЯМ