УРОК РОЗВИТКУ МОВЛЕННЄВИХ УМІНЬ № 10. ОСНОВИ РИТОРИКИ. ПІДГОТОВКА ПРОМОВИ

ПОГЛИБЛЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З ЛІНГВІСТИКИ ТЕКСТУ І СТИЛІСТИКИ

Урок № 19

УРОК РОЗВИТКУ МОВЛЕННЄВИХ УМІНЬ № 10. ОСНОВИ РИТОРИКИ. ПІДГОТОВКА ПРОМОВИ

Мста: удосконалювати вміння й навички здійснювати систематичну підготовку до висловлювань та підготовку до конкретного виступу; правильно обирати тему, визначати цільову настанову, добирати мовний матеріал, розташовувати його в певній послідовності; проголошувати промову, слідкувати за реакцією слухачів, коригувати виступ у разі потреби; розвивати

комунікативно-мовленнєві вміння, продуктивне мислення, пам’ять; виховувати у школярів за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу патріотичні почуття.

Обладнання: роздавальні матеріали, картки з прислів’ями й афоризмами.

Внутрішньо-предметні зв’язки: синтаксис (текст), лексикологія (терміни).

Міжпредметні зв’язки: література, історія, фізика, біологія.

Тип уроку: урок розвитку мовленнєвих умінь.

Вид уроку: урок – риторичний практикум.

ПЕРЕБІГ

УРОКУ

І. Мотиваційно-організаційний етап

Актуалізація опорних знань і мотиваційних резервів учнів

Два – чотири – усі разом

– Що таке промова?

– Які є види промов за метою висловлювання?

– Яким видом промов ви найчастіше користуєтеся? Чому?

– У чому полягає підготовчо-імпровізаційний характер промов?

– Яких правил слід дотримувати ораторові під час виголошення промови?

– Які види жестів слід використовувати під час промови?

– Які види тону сприяють встановленню контакту зі слухачами?

Ознайомлення із темою, метою і завданнями уроку

– Поясніть, як ви розумієте афоризми. Сформулюйте за ними тему й мету уроку.

I. Ораторське мовлення – де не сума матеріалів, зібраних з різних джерел, а оригінальний, народжений у творчих муках твір (Є. Ножин). 2. Промова повинна виростати й розвиватися із знання речей: якщо оратор не проник у речі, не пізнав їх, мова його беззмістовна… (Цицерон). 3. Не дозволяй, щоб язик випереджав твою думку (Хілон). 4. …Враження від десяти висловів, які вплинули на розум, легше згладити, ніж враження від одного, яке вплинуло на серце… (Г. Ліхтенберг). 5. Багато говорити і багато сказати – це не є те саме (Софокл). 6. Слід говорити голосно, щоб тебе почули. Слід говорити тихо, щоб тебе послухали (Л. Брабазон).

II. Процесуально-діяльнісний етап

Групова робота

I група

– Прочитайте висловлювання. Які висновки про правила спілкування ви можете зробити? Запишіть їх.

1. Говорити багато і добре є дар гострого розуму, говорити мало й добре є властивість мудрого, говорити багато й погано є ознакою дурня, говорити мало й погано – ознакою безумного (Ф. Ларошфуко). 2. Не повинно бути в промові оратора жодного слова, зараженого начебто іржею, жодного смислу, зробленого важко і неплавно; за прикладом наших літописців нехай уникає оратор бридких і низьких жартів, нехай вводить у виступ свій різноманітність (Тацит). 3. Говіркою тут я називаю таку людину, яка може досить розумно і ясно говорити з пересічними людьми загальновживаними поняттями, а красномовною – тільки таку, яка будь-який обраний нею предмет може розкрити й прикрасити так, щоб він став виразнішим і пишнішим, й усіх, хто засвоїв та запам’ятав усі ті знання, які можуть слугувати джерелом красномовства (Цицерон). 4. Публіка – це той інструмент, на якому грає оратор, але це живий інструмент, який виявляє зі свого боку активність. Між тими, хто говорить, і тими, хто слухає, відбувається безперервний обмін почуттями й настроями: хто не відчуває цього, не створений бути оратором (Е. Лабуле).

II група

– Зіставте українські народні приказки та прислів’я з правилами спілкування. Яких правил комунікації вчить народний золотослів? Сформулюйте і запишіть їх.

1. Красне слово – золотий ключ. 2. Лагідні слова роблять приятелів, а гострі слова – завзятих ворогів. 3. Шабля ранить тіло, а слово – душу. 4. Говори, та назад оглядайся. 5. Чоловік має два вуха, щоб багато слухав, а один язик, щоб менше говорив. 6. Не завжди говори, що знаєш, а завжди знай, що говориш. 7. Треба знати, що сказати. 8. Жарт місце має. 9. Ліпше перекопувати словом, ніж кулаками. 10. Холодним словом серця не запалиш. 11. Бесіди багато, а розуму мало. 12. Говори з іншими поменше, а з собою побільше. 13. Держи хліб на обід, а слово на одвіт. 14. Дай тобі, Боже, щоб ти тихенько гомонів, а громада тебе слухала.

Міні-дослідження

– Прочитайте. Складіть запитання до тексту. Пригадайте, що ви знаєте з анатомії про мовні органи людини, утворення голосу. Назвіть органи, які беруть участь у творенні голосних і приголосних звуків. Чому це потрібно знати ораторові? Причиною того, що лектора погано розуміють, часто буває не лише слабкий голос, а й неправильне дихання, нечітка артикуляція. Цю ваду можна усунути шляхом постійного тренування: перед дзеркалом вимовляти усі звуки (в алфавітному порядку), записати свій виступ на магнітофон і виписати ті слова, у яких допущена нечітка вимова, шляхом тренування виправити помилки.

Успіх виступу великою мірою залежить від тону вашого голосу. Топ може бути приятельський, агресивний, театральний, повчальний, урочистий, діловий, миролюбний, саркастичний, розмовний або лекційний. Приятельський тон допомагає завоювати симпатії слухачів, особливо на початку виступу. Агресивний тон допустимих! лише в разі засудження якогось злочину чи зловживань. Повчальний (або лекторський) тон бажано не застосовувати, бо він принижує слухачів. Краще всього, коли промовець протягом основного виступу виголошує промову миролюбним, діловим або розмовним топом.

Для промовця необхідно вміти швидко і правильно реагувати на непередбачені обставини. Для цього слід постійно виховувати впевненість у своїх силах і вчитися заздалегідь уявляти різні ситуації, які може викликати зміст промови, і знаходити відповідь на них способом правильної, дотепної реакції (За І. Томаном).

Групова робота

– Об’єднайтесь у групи, продумайте та обіграйте можливі непередбачені ситуації під час виступу. Спільно знайдіть прийнятне розв’язання кожної ситуації.

Риторичний практикум

– Виголосіть промову за поданим матеріалом. Проаналізуйте переваги оратора та його недоліки, допущені під час промови.

Українці, що вдосконалили світ

Сьогодні ми намагаємося знайти новий шлях до Європи, забуваючи про те, що ми, українці, вже е європейською нацією. Україна завжди тягнулася у своєму розвитку до Заходу, хоча доля іноді розпоряджалася інакше. Підтвердженням цього є той факт, що українські діячі значно вплинули на вдосконалення світового суспільного устрою.

Я спробую це довести на конкретних прикладах і фактах.

Історія людства довела, що демократія є найбільш придатною системою організації влади та суспільства. Тим приємніше знати, що основа демократичного устрою, вищий закон суспільства – конституція – вперше була написана та застосована в Україні. Автором першої у світі конституції був гетьман Пилип Орлик, самовідданий український патріот, який присвятив життя боротьбі за незалежність України. Конституція Пилипа Орлика стала зразком для французької, американської та конституцій інших європейських держав.

У сучасному світі нас оточує багато техніки, без якої ми не мислимо свого існування. Але дуже рідко люди замислюються над тим, кому повинні завдячувати за появу того чи іншого приладу. Ім’я нашого співвітчизника Миколи Миколайовича Бенардоса, якого вчені вважають одним із засновників технічної думки, навряд чи відоме багатьом українцям, хоч з його винаходами стикаємося найчастіше. Він народився на Херсонщині 1842 року. За життя Микола Миколайович зробив 196 винаходів у різноманітних галузях, побудував багато механізмів та приладів. Саме йому людство зобов’язане появою кондиціонера, фритюрниці, каструлі-швидковарки, пральної машини, акумуляторів. Більшість його винаходів настільки випереджали свій час, що лише через багато років знайшли втілення в конкретних проектах.

Це стосується гребного гвинта з поворотними лопатями, електромагнітної гармати, кулі з ребрами, використання прожекторів у нічних боях, пароплавів, що можуть долати мілини, автоматичної зброї, цифрового замка для кас та багато іншого.

Але найголовнішим його винаходом, який кардинально змінив увесь світ, є електричне дугове зварювання. Він спроектував маєток у дивному східному стилі і повністю електрифікував його. На таке диво (це 1880 рік!) з’їжджалися подивитися люди з усіх сусідніх міст. М. М. Бенардос сам створив Першу у світі зварювальну установку, розробив технологію зварювання сталі, міді, бронзи, чавуну.

У 1881 роді Париж із захопленням аплодував українському генію і його творінню, яке одержало назву “Електрогефест”. Цей витвір здобув золоту відзнаку та став головним експонатом Паризької міжнародної електротехнічної виставки.

Чимало видатних людей з України зробили значний внесок у процес становлення та розвитку авіації у світі. Це Олександр Федорович Можайський, уродженець села Воронівки, що на Вінниччині. 1876 року він створив першу у світі рухому модель літака, а потім пертий у світі літак. Це сталося 1882 року. Одним із найяскравіших представників київського літакобудування на початку XX століття був видатний конструктор зі світовим ім’ям Ігор Іванович Сікорський. Він закінчив Київський політехнічний інститут, створив власну авіаційну майстерню, де проектував спочатку аероплани, а потім літаки. 1911 року Сікорський розробив свій шостий літак з потужним двигуном і тримісною кабіною і встановив на ньому світовий рекорд швидкості в польоті з двома пасажирами. Він створив багатодвигунні літаки “Російський витязь” та “Ілля Муромець”, які на зорі повітроплавання стали найвидатнішим явищем. Вони піднімали в повітря 8-10 пасажирів і долали відстань від Петербурга до Києва. Це був світовий рекорд тривалості і висоти польоту. Після Першої світової війни Сікорський побудував чотиридвигунний вантажопідйомний літак-гідроплан, у 30-40 роках – перший гелікоптер, потім гелікоптер-кран, гелікоптер-амфібію і багато інших. Ім’я нашого геніального співвітчизника занесено у CШA в Національний зал Слави винахідників.

У розвиток світового літакобудування великий внесок зробили українські конструктори Костянтин Олексійович Калінін, Георгій Федорович Проскура, Йосип Григорович Німан, Олександр Олександрович Мікулін, Олег Костянтинович Антонов – творець знаменитих літаків “Антей”, “Руслан”, “Мрія” – найбільших транспортних літаків у світі. А Гліб Євгенович Лозино-Лозинський зі своїм колективом спроектував космічний комплекс “Енергія-Буран”, який зв’язав землю, небо і космос.

Україна може пишатися своїми вченими, які зробили великий внесок у становлення світової космонавтики. Україна й сьогодні посідає призове місце в розробці й виробництві найскладніших ракетно-космічних систем. Імена Кибальчича Миколи Івановича, який винайшов і розробив схему порохового ракетного двигуна, Кондратюка Юрія Васильовича, який досліджував можливості польоту у світовий простір і виклав свої ідеї у книзі “Завоювання міжпланетних просторів”, відомі й сьогодні в космонавтиці; Сергій Павлович Корольов, під керівництвом якого були створені ракети-носії “Супутник”, “Восток” та інші, що дали можливість людям здійснити перші космічні польоти. Центр української космонавтики – конструкторське бюро “Південне”, яке очолював Михайло Кузьмич Ягель. Ракети-носії “Зеніт”, “Циклон”, “Інтеркосмос”, “Дніпро” забезпечили політ людини на Місяць.

Комп’ютери сьогодні стали для нас звичайною річчю. Біля витоків цього дива стояли саме українські вчені-кібернетики: Олександр Миколайович Щукарев, Сергій Олексійович Лебедєв, Вадим Євгенович Лошкарьов, які й створили перший у Європі комп’ютер, що називався тоді скорочено – ЕОМ. Лебедєв створив супер-ЕОМ, яка виконувала мільйон операцій за секунду, на Міжнародній конференції в Дармштадті її було визнано найбільш швидкодіючою ЕОМ у Європі.

Медицина – одна з тих галузей, які є становим хребтом будь-якої країни. Серед видатних медиків багато імен українських учених: Амосов Микола Михайлович – хірург-кардіолог, розробив свої методи операції па серці, врятував життя десяткам тисяч пацієнтів, Святослав Миколайович Федоров, що народився в місті Проскурові (нині Хмельницький), ставши лікарем-офтальмологом, уперше створив штучний кристалик і провів операцію з імплантації його 12-річній дівчинці – Оленці Петровій. Дівчинка стала бачити.

У багатьох наших співвітчизників доля склалася драматично. Хтось із них мусив залишити свій рідний край і збагачувати скарбницю знань нашої, цивілізації на чужині. Але завдяки їм ми відчуваємо гордість за наших людей та Україну (З книги “100 найвідоміших українців”).

Акваріум

– Обговоріть ситуацію. Чому оратор, який добре знав, про що говорити, і знав набагато більше, ніж міг розповісти, не досяг мети, не справив враження на слухачів, не зумів зацікавити їх? Скористайтеся словами Дейла Карнегі: “У голосі в нього був справжній вінегрет, і такий самий вигляд мало те, чим він нас приголомшував. Спочатку він подав морозиво, а після цього – суп. Наступними виявилися риба і горіхи…”

Творче конструювання

– Напишіть стислий виступ за однією з тем: “Не забувайте про тих, кого ви приручили”; “Ти знаєш, що ти – Людина…”; “Чому шкідливі звички поширені серед молоді?”. Проаналізуйте прослухані промови.

III. Контрольно-рефлексивний етап

Ситуативне завдання (у групах)

І група

– Прослухайте (прочитайте) опис ситуації з книги Д. Карнегі. Кожен сезон я на двадцять вечорів знімав в одному нью-йоркському готелі великий танцювальний зал для читання в ньому циклу лекцій.

На початку одного із сезонів мене несподівано повідомили, що я повинен сплатити за це приміщення втричі дорожче, ніж раніше. Ця звістка прийшла до мене вже після того, як квитки були віддруковані й поширені та були зроблені всі необхідні оголошення.

Звичайно, я не хотів платити зайві гроші, але який сенс мала б розмова з адміністратором готелю відносно того, чого я хотів. Він цікавився тільки тим, чого хотів сам…

Припустимо, що я вчинив би так, як звичайно поводяться в таких випадках, увірвався б до кабінету адміністратора й заявив: “Що це означає – ви збільшуєте втричі орендну плату за приміщення, коли, як вам відомо, квитки вже віддруковані й зроблені відповідні оголошення! Утричі! Це нісенітниця! Я не буду стільки платити!” Що б тоді відбулося? Розпалилася б суперечка, а ви знаєте, чим закінчується суперечки. Навіть якщо б я переконав його в тому, що він не правий, то самолюбство завадило б його відступові…

I ось через два дні я пішов до адміністратора…

– Уявіть себе в ролі орендаря приміщення, продумайте свою поведінку в цій ситуації. Розіграйте в парах можливий діалог між ними.

II група

– Змоделюйте ситуації: діалог з деканом факультету, на який збирається вступати учень, діалог з лікарем, з кандидатом у депутати, з лідером партії “Зелених” тощо.

Прес

– Прокоментуйте з точки зору сучасності висловлювання Демосфена: “Цінність визначає не сама промова оратора й звучність його голосу, а те, наскільки вона поділяє точку зору народу”.

– Що слід ураховувати ораторові, аналізуючи свою промову?

– Які критерії слід ураховувати, оцінюючи якість промови?

– Які мовні й мовленнєві помилки погіршують враження від промови?

Імітаційне завдання

– Об’єднайтесь у нари. Проілюструйте жестами та мімікою такі ролі: гонорова особа; боязка людина; невпевнена в собі людина; самозакоханий “нарцис”; вулицею крокує військовий. Передайте мімікою: скромність; ненависть; принциповість; заздрість; лицемірство.

IV. Домашнє завдання (на вибір)

1. Підготувати виступ (промову) про одного з провідних ораторів. Скласти план, сформулювати тези, написати текст виступу. Провести презентацію в класі.

2. Записати на магнітофон (диктофон) виголошений текст за профілем навчання. Відзначити недоліки вимови, темпу, тембру, пауз, дихання, інтонації тощо. Шляхом тренінгу виправити їх. Підготувати виступ перед Однокласниками.

3. Написати текст виступу за однією з тем: “Людина, на яку я хочу бути схожим (схожою)”; “Людина народжена для великих справ, якщо в неї вистачає сили перемогти себе саму” (Ж. Массильон).

4. Знайти на сайт ііітернету www. greatukrainians. com. ua інформацію про видатних українських учених. Скласти про них текст промови, дбаючи про мовне оформлення.




УРОК РОЗВИТКУ МОВЛЕННЄВИХ УМІНЬ № 10. ОСНОВИ РИТОРИКИ. ПІДГОТОВКА ПРОМОВИ