Вальрас

Вальрас (Walras) Леон (1834-1910) – відомий французький економіст, один з авторів “маржиналістської революції” і фундатор неокласичної економіки. В. показав, як механізм цін рівноваги в теорії граничної корисності здатний організувати і значною мірою координувати ринкову економіку на етапі досконалої конкуренції. Він математично обгрунтував гіпотезу О. Курно про взаємозв’язок усіх секторів ринкової економіки, а також багаторівневу модель загальної рівноваги. Тому часткова рівновага на окремих ринках не гарантує загальної рівноваги

на всіх ринках, а отже, вирівнювання сукупного попиту і пропозиції за повної зайнятості факторів виробництва. В. застосовує концепцію корисності для аналізу споживання і заощаджень. Водночас з концепцією граничної корисності щодо заощаджень трактує процес ціноутворення на засоби виробництва. В. твердив про можливість виміру всіх видів економічної діяльності на єдиній шкалі корисності, а важливою передумовою свого аналізу вважав ідею спадної граничної корисності. Проте практика в наступний період
довела неможливість такого виміру і хибність концепції граничної корисності без зв’язку з теорією відтворення. Умовами збереження рівноваги він називає існування єдиної ціни на товари певного виду, наявність рівноваги на будь-якому ринку кількості куплених і проданих товарів, а також покриття витрат виробництва за рахунок ціни предметів споживання (прибуток дорівнює нулю). З такого розуміння рівноваги випливає і трактування В. категорії цінності як еквівалента категорії рівноважних цін. В. намагається довести, що цінність завжди визначається зіставленням інтенсивності конкретної потреби в товарі і витрат на його виробництво за незмінності технологічних можливостей виробництва. В економічну теорію увійшов закон В., згідно з яким сукупна ціна попиту в економіці за вартістю завжди дорівнює сумі пропозиції. Його ідея загальної рівноваги стала складовим елементом економетрики. У своїх працях В. відтворює певною мірою недоліки і переваги концепції граничної корисності.




Вальрас