Валютні ринки

Валютні ринки – економічні (в т. ч. відносини економічної власності та організаційно-економічні) відносини з приводу організації і купівлі – продажу іноземних валют і платіжних документів (чеків, векселів тощо) в іноземній валюті в офіційно визначених центрах. Такими центрами є найбільші банківські та валютно-біржові центри (Лондон, Париж, Цюріх, Нью-Йорк). їх суб’єкти – великі транснаціональні банки та компанії, спеціалізовані брокерські фірми. Операції здійснюються за допомогою кореспондентських зв’язків між банками різних

країн, а також між банками та їх клієнтами. На В. р. здійснюються операції із зовнішньоторговельних розрахунків, міграції капіталів, туризму, страхування валютних ризиків, диверсифікації валютних резервів і переміщення валютної ліквідності, валютної інтервенції, отримання спекулятивних прибутків (у вигляді різниці курсів валют), міграції робочої сили тощо. Але за обсягом на першому місці – спекулятивні валютні операції. В умовах “плаваючих” валютних курсів вони інколи змінюються на 3 – 5%
щоденно. Операції на В. р. відбуваються на умовах форвард. У деяких країнах, крім офіційних В. р., функціонують В. р., на яких курси валют не збігаються з офіційними. Річний обсяг операцій на В. р. перевищував на початку XXI ст. 400 трлн дол. (понад 1,5 трлн дол. в день), що зумовлено насамперед випереджальними темпами зростання міжнародної торгівлі порівняно з темпами зростання виробництва, багатократністю валютних переведень та іншими факторами. Основними особливостями сучасного В. р. є органічне поєднання конкуренції з національним та наднаціональним регулюванням, посилення ролі інституціональних регуляторів (у межах ЄС – Європейського центрального банку), послаблення елементів валютного ризику та ін.




Валютні ринки