Вдосконалення пам’яті і уваги

Лісівництво

РОЗДІЛ 5. МЕТОДОЛОГІЯ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Лекція 7. ГІГІЄНА РОЗУМОВОЇ ПРАЦІ

7.2 Вдосконалення пам’яті і уваги

Добра пам’ять важлива для людей багатьох спеціальностей, але особливо вона потрібна науковим працівникам. Професіональні особливості науковця вимагають зберігати, швидко і точно поновлювати у пам’яті велику кількість фактів, термінів, понять, прийомів і методів досліджень у тій чи іншій області знань.

Пам’ять, як і інші психічні процеси, є функцією головного мозку, однією з форм відображення

об’єктивної дійсності. У психології прийнято розуміти під пам’яттю здатність людини запам’ятовувати, зберігати та відтворювати досвід минулого. У світлі нинішніх уявлень розрізняють два види пам’яті: короткочасну і довготривалу.

Пам’ять не можна характеризувати як “склад” фактів, цифр, фор­мул, понять, бо вона є інструментом мислення, творчості. До числа чудесних особливостей пам’яті належать збереження та запам’я­товування набутого досвіду і можливість його витворення через розу­мове відтворення образу предмета. Коло відтворюваних у пам’яті понять надзвичайно широке

і охоплює не тільки реальні події і думки, а й фантастичні образи, мелодії, запахи, різноманітні уявлення, відчуття, що зафіксовані у минулій діяльності людини. Процеси запам’ято­вування і відтворення відрізняються великою динамічністю і найтісніше пов’язані з особливостями людини.

Добра пам’ять – це не тільки прояв нормативних психічних здібнос­тей, але і в значній мірі результат постійного її виховання та вдоско­налення. Вважають, що забування накопиченої інформації найсильніше проявляється у перші години після її отримання. Потім цей процес іде повільніше і залежить від міцності збереження слідів того, що запа­м’яталося.

Молоді неуважні люди, які жаліються на погану пам’ять, забут­ливість, постійно скрізь запізнюючись, тому маючи характеристику недисциплінованих суб’єктів, у більшості випадків мають нормальну пам’ять. Через неуважність і формуються певні недоліки пам’яті. При певній вимогливості до себе, прояву сили волі люди з поганою пам’яттю можуть ліквідувати цей недолік.

Розрізняють кілька типів пам’яті за функціональними ознаками: 1) словесно-логічну; 2) образну (зорову, слухову, смакову, нюхову тощо); 3) рухову; 4) емоціональну. Відміни між типами дещо умовні, оскільки вони у певній мірі пов’язані між собою. Найбільш розповсюд­жені типи – словесно-логічний і образний.

Людина повторює вголос якісь незнайомі терміни, формули, іноземні слова і, якщо звертає при цьому увагу на їх смислове значення, логічний зв’язок у сполученні слів, знаків, фраз, речень, то вони легше запам’ятовуються і відновлюються.

У цьому процесі відіграють значну роль зорові образи. Наприклад, у запам’ятовуванні вірша дуже важлива рима, ритміка вірша, взаємний зв’язок слів і образів. Розрізняють також типи пам’яті за предметними ознаками:

А) загально-побутову – на історичні події, дати, числа, прізвища, імена;

Б) професіональну – лікаря, педагога, юриста, актора, вченого та ін.;

В) спеціальну – в області мистецтва, спорту, колекціонування тощо.

Такі особливості пам’яті складаються у результаті повторення звичних предметів у певному колі діяльності.

Логічне запам’ятовування вимагає глибокого осмислення змісту подій, фактів, слів, графічного зображення. Цьому сприяє механічне запам’ятовування, тобто одночасне прочитання тексту вголос і запис незнайомих слів, які потребують розшифровування, наприклад, номери телефонів, сайтів Інтернету тощо.

Для розвантаження пам’яті вдаються до записів, які досить просто дозволяють зберегти необхідну інформацію. До них належать:

А) алфавітний словничок прізвищ, адрес та телефонів;

Б) предметний словничок для окремих тем;

В) картотека з відображенням найрізноманітнішого фактичного матеріалу, приведеного у певну систему;

Г) записна книжка або зошит для повсякденних чорнових записів, що особливо важливо в експедиційних поїздках;

Д) магнітофонні та відеозаписи і т. п.

Краще не відкладати “на потім” різних думок, міркувань, а потрібно їх зафіксувати на папері чи іншим способом, бо часто їх потім важко відтво­рити в точності. Тому при собі завжди потрібно мати блокнот і олівець.

Вдосконаленню пам’яті допомагає і виховання уваги людини. Ці дві риси психіки людини взаємно пов’язані між собою. Увага є “вибірно-активний” стан психічної діяльності, який допомагає найбільш повному відображенню реальної дійсності та її пізнанню.

Основними властивостями уваги вважаються:

1) стійкість у часі та зосередженість уваги;

2) обсяг уваги або кількість об’єктів, які людина сприймає одночасно за короткий термін;

3) розподіл уваги, тобто кількість дій, які людина може виконувати одночасно;

4) зміна направленості, тобто перехід з одного об’єкта на інший.

Прийоми, що допомагають організувати стійку увагу, а значить і високу ефективність творчої наукової роботи, досить прості:

– нічого зайвого на робочому місці, що могло б відволікати увагу;

– усунення будь-якого шуму;

– чистота і порядок у приміщенні та на робочому місці;

– чисте повітря, нормальна його температура;

– достатнє місцеве та загальне освітлення;

– наявність у період роботи під рукою всіх необхідних приладів, матеріалів і т. п.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)


Вдосконалення пам’яті і уваги - Довідник з природознавства


Вдосконалення пам’яті і уваги