Великдень

ЧАСТИНА ДРУГА Післябукварний період

25 Великдень

Розкреслити (расчертить)

Барвистий (разноцветный)

Доладна(красивая)

Ярий віск (свежий воск)

Зірка Мензатюк

ПИСАНКА (Великодня казка)

I

– Кудкудак! Кудкудак! Знесла яйце, як кулак! – закудкудакала курка на весь двір. – Та гарне ж яке: схоже на білий світ. Бо в світі сонце, а в яйці золотий жовток. Кудкудак!

Під хатою на стільчику грілась проти сонця бабуня Марія.

– Яйце? Та яке кругле, біленьке! Візьму його на писанку.

І вона поклала яйце в решето

до таких же, як і воно. Тоді розтопила ярого воску:

– Ходи-но, Івасику, писанку писати!

Взяла бабуня писачок. Р-раз! – і лягла

На яйце гаряча лінія. Два! – і розкреслилось яйце навхрест.

– Бабуню, чуєте, бабуню! – питає Івасик. – Що за квіточка у вас там намалювалась?

– То, Івасику, не квіточка. То знак сонечка золотого.

– Бабуню, чуєте, бабуню! А що то за цяточки-крапочки навхрест між промінням?

II

– Не цяточки, Івасику, а чарівні знаки дощу.

Розписала бабуня Марія

писанку, різними кольорами пофарбувала – і стала писанка доладна, барвиста!

Настав Великдень. Покликала бабуня Петрика, Івасика, Оксанку, Василинку – всіх онучат.

– Нате, онучата, по писанці. Гайда викочуватись!

Покотив Івась свою писанку:

– Ану, хто до неї докотити зуміє?

Котять діти писанками: на них вербички та хрестики, та клинці-вітрячки, та вигадливі поясочки так і мерехтять! А в небі сонце сміється, світлом розливається.

– Чи будеш ти, сонечко, весь рік щедро світити? – питає в нього яйце-писанка.

– Буду, буду, бо на тобі мій таємний знак. Ти котишся – мене до землі приворожуєш!

– А чи будеш, дощику, землю поливати? Зілля напувати?

– Буду, буду, бо на тобі і мій знак магічний. Ти по землі котишся – мої струни-дрібнодзвони до неї прив’язуєш!..

Що ти довідався про писанки? Що на них зображують? До якого свята виготовляють?

 Великдень




Великдень