Відділ Голонасінні – Насінні рослини

Біологія. Комплексний довідник – підготовка до ЗНО та ДПА

СИСТЕМА ОРГАНІЧНОГО СВІТУ

Насінні рослини

Відділ Голонасінні

У процесі еволюції насінина вперше з’явилась у представників цього відділу. Відомо близько 800 сучасних видів голонасінних рослин, які поширені на всіх континентах. Це – дерев’янисті (дерева або кущі), переважно вічнозелені рослини. У життєвому циклі переважає диплоїдний спорофіт. У більшості голонасінних листки голкоподібні (хвоя) або лускоподібні, живуть тривалий час й відпадають поодинці.

Переважна

більшість цього відділу об’єднана в клас Хвойні (близько 560). Майже 95 % лісів земної кулі складаються лише із хвойних рослин або є мішаними. Великі хвойні ліси помірних широт Північної півкулі мають назву тайга. У горах ці рослини утворюють високогірні хвойні ліси. Невелика площа листків та особливості будови продихів, які заглиблені у товщу листка і можуть на зиму закриватись воском, забезпечують майже повне припинення випаровування вологи взимку. У корі та деревині хвойних багато канальців,
які називають смоляними ходами. Вони заповнені густою рідиною – живицею.

Сосна звичайна поширена на території Євразії. Однодомна рослина. Починає утворювати насіння на 12-15-му році життя. Органи розмноження являють собою шишки – вкорочені видозмінені пагони, у яких листки перетворені на луски. Молоді жіночі шишки сосни червонуватого кольору розташовані на верхівках пагонів, їх луски щільно прилягають одна до одної. Сіро-жовті чоловічі шишки утворюються при основі молодих видовжених пагонів. На кожній лусці розміщені два пиляки, у яких формуються мікроспори. Мікроспора проростає в чоловічий гаметофіт – пилкове зерно, яке складається з двох клітин – великої вегетативної та маленької генеративної. Пилкове зерно вкрите двома оболонками, між ними розташовані порожнини, заповнені повітрям, які полегшують перенесення вітром пилку. Під час запилення луски жіночої шишки розходяться, і насінні зачатки виділяють краплину клейкої рідини, яка утримує пилкове зерно. Після запилення луски шишки стуляються, а вегетативна клітина пилкового зерна утворює пилкову трубку. Вона росте повільно і дістається до яйцеклітини лише через 12-15 місяців після запилення. За допомогою пилкової трубки до насінного зачатка потрапляють два спермії, утворені з генеративної клітини. Один із сперміїв гине, а другий зливається з яйцеклітиною. Зародок розвивається із заплідненої яйцеклітини. Насінина сосни складається із диплоїдної насінної шкірки, утвореної покривами насінного зачатка, гаплоїдного ендосперму, утвореного вегетативними клітинами жіночого гаметофіта, та диплоїдного зародка. Дозріває насіння сосни наприкінці наступного літа. Жіноча шишка розростається, зеленіє, а потім буріє, луски її розносяться, і насіння розсіюється вітром.

Цикл розвитку сосни

 Відділ Голонасінні   Насінні рослини

У природі голонасінні утворюють значну масу органічної речовини, збагачують повітря киснем. Використовуються як будівельний матеріал, для виробництва меблів, паперу, а також як паливо. Наземні частини голонасінних містять багато лікарських речовин та вітамінів. Хвойні виділяють у повітря фітонциди, що вбивають хвороботворні бактерії.

ЦЕ ЦІКАВО

Сосна довговічна – дерево-довгожитель: нині ростуть особини віком близько 4900 років, а його хвоїнки живуть майже півстоліття (до 45 років).

Кипарис виділяє фітонциди, які на 50-60 % очищують повітря від шкідливих бактерій, особливо збудників захворювань дихальної системи. До Криму кипариси були завезені стародавніми греками близько 2500 років тому, вони стали | невід’ємною часткою славнозвісних кримських оздоровниць.




Відділ Голонасінні – Насінні рослини