Віддієслівна адвербіальна деривація – ОСНОВНІ ТИПИ АДВЕРБІАЛЬНОЇ ДЕРИВАЦІЇ

ПРИСЛІВНИК

7. ОСНОВНІ ТИПИ АДВЕРБІАЛЬНОЇ ДЕРИВАЦІЇ

Віддієслівна адвербіальна деривація

Віддієслівний тип адвербіальної деривації зумовлений здатністю дієслова змінити свою власну синтаксичну позицію присудка на позицію детермінантного другорядного члена, йдеться про дієслівні присудки підрядних частин складнопідрядного речення, детермінантна позиція яких визначається щодо предикативного ядра головної частини. Підрядні детермінантні частини, а отже й їхні дієслівні предикати, що виступають організуючими центрами частин,

пов’язуються з предикативним ядром головної частини різними типами адвербіальних семантико – синтаксичних відношень. Тенденція до морфологічного вираження синтаксичних функцій спричиняється до заміни адвербіалізованого дієслова, що вживається в позиції детермінанта, прислівником. Морфологічна адвербіалізація дієслова здійснюється шляхом нівеляції його флексії та заміни її спеціальними словотворчими суфіксами дієприслівників – суфіксами – учи, – ши/-вши, які, подібно до суфіксів
власне прислівників, роблять його основу незмінною. Разом із втратою флексії дієслова нейтралізується вся сукупність репрезентованих нею визначальних граматичних категорій, зокрема категорій часу способу, числа, особи. Багатоформне дієслово з шестичленною особово-числовою парадигмою перетворюється на одноформне незмінне і майже безкатегорійне прислівникове слово, у якому зберігається лише дієслівна категорія виду, тому що вона виражається не флексією, а суфіксами або префіксами, пор.: Митець радів, коли Кінчав велику справу – Митець радів, кінчаючи велику справу; Митець був щасливий, коли кінчив велику

Справу – Митець був щасливий, кінчивши велику справу; Чоловік виділяв окремі абзаци, коли читав газету Чоловік виділяв окремі абзаци, читаючи газету; Чоловік виділив окремі абзаци, коли прочитав газету – Чоловік виділив окремі абзаци, прочитавши газету.

Незважаючи на те, що віддієслівна адвербіальна деривація дістала морфологічне вираження, дієприслівник не досяг прислівникової семантико – синтаксичної ізольованості, оскільки він продовжує супроводжуватися компонентами, зумовленими валентністю його базового дієслова. Це, зокрема, компоненти з семантико – синтаксичними функціями об’єкта (пор.: Учень пішов до бібліотеки, коли прочитав книжку – Прочитавши книжку, учень пішов до бібліотеки), адресата (пор.: Коли мати телефонує дітям, вона просить їх не бешкетувати Телефонуючи дітям, мати просить їх не бешкетувати), знаряддя (пор.: Учитель коментує завдання, коли пише крейдою – Пишучи крейдою, учитель коментує завдання), локатива (пор.: Пенсіонерка читає, коли сидить біля будинку на лаві Сидячи біля будинку на лаві, пенсіонерка читає; Чоловік згадав про не вимкнене світло, коли вийшов із будинку – Вийшовши з будинку, чоловік згадав про не вимкнене світло). Лише одну, але найважливішу, породжену валентністю дієслова, семантико – синтаксичну позицію суб’єкта дієприслівник повністю втратив, що свідчить про його прислівниковість, а не дієслівність, пор.: Коли діти відпочивають, вони співають – Відпочиваючи, діти співають.

У детермінантній позиції речення дієприслівники (морфологічні прислівники) передають ті семантико – синтаксичні відношення, якими пов’язувалася згорнена підрядна детермінантна частина з предикативним ядром головної. Здебільшого вони виражають темпоральні семантико – синтаксичні відношення, вказуючи на одночасність, часову попередність та наступність: “Стояв, вдивляючись у відхилені двері, вслухаючись в нічну тишу” (Б. Лепкий); “Обійшовши кілька гонів, Остап зупинився і озирнувся” (М. Коцюбинський) .

Дієприслівники виражають ще й інші суто прислівникові значення, зокрема семантико – синтаксичні функції причини (“Русини… ніколи не віддаються в неволю, скоріше себе забивають самі, бо вірують, що забиті ворогами на війні служать на тім світі своїм убійцям; боячись такої неволі, вони самі себе забивають, не хотячи служити тим, що їх заб’ють” (М. Грушевський), мети (” сів біля коминка, збираючись помішати в каміні, нагнувся за коцюбою” (Леся Українка); “Між них втиснеться вітер-збитошник, гойдає ними, хапає їх за гнучкий стан, а бідне квіття соромливо вихоплюється від нього і головками стукає до вікон, взиваючи людей на поміч” (Б. Лепкий), допустовості (“Не питавши прямо, вивідала у парубка все” (Марко Вовчок).

Процес нейтралізації морфологічних ознак дієслова у частини дієприслівників може поглиблюватись далі. Це виявляється у повній втраті ними валентного оточення їх базових дієслів, що сприяє їх цілковитій семантико – синтаксичній ізольованості, властивій власне прислівникам. Вони потрапляють у синтагматичну залежність від основного предикатного слова, внаслідок чого стають виразниками значення ознаки ознаки, що свідчить про набуття ними статусу прислівників семантичного, завершального, ступеня адвербіалізації, або власне прислівників, пор.: Хворий приймає ліки, лежачи в ліжку – Хворий приймає ліки лежачи; Діти відповідають, сидячи за партою Діти відповідають сидячи.




Віддієслівна адвербіальна деривація – ОСНОВНІ ТИПИ АДВЕРБІАЛЬНОЇ ДЕРИВАЦІЇ