ВІДМІНИ Й ГРУПИ ІМЕННИКІВ

Морфологія та орфографія.

Іменник

§ 28. ВІДМІНИ Й ГРУПИ ІМЕННИКІВ

Про поділ іменників на чотири відміни, а також про іменники твердої, м’якої та мішаної груп

ПРИГАДАЙМО, 1. Що таке закінчення та основа слова? 2. Які є шиплячі приголосні?

234

Провідміняйте усно подані іменники. Чи однакові в них відмінкові закінчення? Зробіть висновок, як відмінюються іменники – усі однаково чи по-різному.

Висота, човен, гордість.

За особливостями відмінювання іменники поділяють на чотири відміни.

І відміна

До І відміни належать

іменники жіночого і чоловічого роду, які в називному відмінку однини мають закінчення – а(-я). НАПРИКЛАД:  ВІДМІНИ Й ГРУПИ ІМЕННИКІВ

II відміна

До II відміни належать:

– іменники чоловічого роду, які в називному відмінку однини мають нульове закінчення або закінчення – о. НАПРИКЛАД:

 ВІДМІНИ Й ГРУПИ ІМЕННИКІВ

– іменники середнього роду, що в називному відмінку однини мають закінчення – о, – е, – а(-я).

НАПРИКЛАД:  ВІДМІНИ Й ГРУПИ ІМЕННИКІВ

III відміна

До III відміни належать іменники жіночого роду, які в називному відмінку однини мають нульове закінчення, а також

іменник мати. НАПРИКЛАД:  ВІДМІНИ Й ГРУПИ ІМЕННИКІВ

IV відміна

До IV відміни належать іменники середнього роду із закінченням – а(-я) в називному відмінку однини, у яких при відмінюванні з’являється суфікс  ВІДМІНИ Й ГРУПИ ІМЕННИКІВ ВІДМІНИ Й ГРУПИ ІМЕННИКІВ

Усі відміни

Відміна

Рід

Закінчення в Н. в. одн.

І

Жіночий,

Чоловічий

-а (-я)

II

Чоловічий

Нульове, – о

Середній

-о, – е, – а(-я)

ІІІ

Жіночий

Нульове

IV

Середній

-а (-я) (суфікси – aт-, – ят-, – ен-)

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!

До жодної відміни не належать незмінювані іменники (таксі, метро) та іменники, що мають форму тільки множини (двері, сани).

235

Прочитайте іменники в колонках і доведіть, що їхню відміну визначено правильно. Доберіть усно до кожної групи по два власних приклади.

І відміна

II відміна

III відміна

IV відміна

Доля

Завод

Піч

Курча

Ілля

Вікно

Любов

Теля

236

Запишіть іменники в чотири колонки: 1) І відміна; 2) II відміна; 3) III відміна; 4) IV відміна.

Станція, сайт, курча, листоноша, маестро, море, порося, мати, тінь, ожина, щирість, каченя.

237

ЧОМУ ТАК? І. Поміркуйте, чому не можна віднести до жодної з відмін такі іменники: а) журі, кіно, кенгуру, б) ворота, Суми, жнива, дрова.

II. Поміркуйте, чому іменник дівчина належить до І відміни, дівчатко – до II, а дівча – до IV.

238

Хто зможе за одну хвилину дібрати й записати чотири іменники IV відміни? А хто добере п’ять таких слів? А хто ще більше?

Групи

Залежно від того, на який приголосний закінчується основа слова, іменники першої і другої відмін поділяють на групи.

Група

Приголосний, на який закінчується основа

Приклади

Тверда

Твердий, крім шиплячого

Весна

М’яка

М’який

Місяць

Мішана

Шиплячий

Дощ

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!

Звук [й] – м’який, тому іменники з основою на [й] належать до м’якої групи. НАПРИКЛАД: подія [под’їйа].

239

Випишіть послідовно спочатку іменники твердої групи, а потім – м’якої. Які три іменники не треба виписувати? Чому?

Оздоба, олія, пісня, виставка, смуток, столиця, товариш, Павло, носій, асфальт, інститут, ідилія, доля, сітка, ноша, ущільнення, ожина, коваль, Світязь, плече, келія, Антон, газета.

КЛЮЧ. У кожному виписаному слові підкресліть другу букву. Якщо ви правильно виконали завдання, то з підкреслених букв прочитаєте народну прикмету передбачення погоди.

Іменники на – ар, – иp, – яр

Іменники II відміни на – ap, – иp, у яких наголос постійно падає на – ар, – иp, належать до твердої групи (куховар, мундир); інші – до м’якої (богатир – богатиря).

До твердої групи також належать іменники комар, долар, пластир.

Іменники II відміни на – яр, у яких при відмінюванні наголос переходить з – яр на закінчення, належать до мішаної групи (школяр – школяра, газетяр – газетяра); інші – до твердої (муляр – муляра).

240

Спишіть іменники, позначте наголоси. У дужках біля кожного слова зазначте відміну.

Бригадир, базар, муляр, комар, друкар, лікар, каменяр, ювіляр, бібліотекар.

Розбір іменника як частини мови

Послідовність розбору

1. Частина мови.

2. Початкова форма (називний відмінок однини).

3. Назва істоти чи неістоти.

4. Назва загальна чи власна.

5. Рід (якщо є), число, відмінок.

6. Відміна; група (для І і II відмін).

7. Синтаксична роль.

Зразок усного розбору Непорушно стоять високі, пожовклі соняшники. Соняшники – іменник, початкова форма соняшник; неістота, загальна назва, чоловічий рід, множина, називний відмінок, друга відміна, тверда група; у реченні є підметом.

Зразок письмового розбору Соняшники – імен., п. ф. соняшник, неіст., заг., ч. р., мн.,

Н. в., II відм., тв. гр., підм.

241

Прочитайте виразно вірш. Розберіть усно виділені іменники як частину мови, розбір двох із них запишіть (на вибір).

ПРОЛІСОК

Чого ти, квітко, рано розцвіла?

У березні весна іще непевна…

А що робить, коли я щастя повна?

Я не цвісти не вміла, не могла.

Ну, а як знов хуртеча замете,

Завіє снігом сині виднокола?

А я чомусь не думаю про те,

Цвіту собі і тішу світ довкола.

М. Луків


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4,00 out of 5)


ВІДМІНИ Й ГРУПИ ІМЕННИКІВ - Українська мова


ВІДМІНИ Й ГРУПИ ІМЕННИКІВ