Відмінки іменників (повторення). Кличний відмінок. Типи відмін іменників

І СЕМЕСТР

ІМЕННИК

Урок № 20

Тема: Відмінки іменників (повторення). Кличний відмінок. Типи відмін іменників

Мета: повторити вивчене про відмінки іменників, формувати вміння визначати відмінків іменників, ставити іменники в потрібній відмінковій формі; поглибити знання про кличний відмінок та його використання в реченнях зі звертаннями; систематизувати й узагальнити відоме про відміни іменників, пояснити, які іменники належать до ІV відміни, звернути увагу на іменники, як не належать до жодної з відмін; розвивати логічне

мислення та пам’ять; удосконалювати культуру усного та писемного мовлення; виховувати повагу до материнства, любов до природи.

Тип уроку: комбінований урок (повторення вивченого; вивчення нового матеріалу)

Обладнання: підручник.

Хід уроку

І. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.

ІІ. Повторення ключових питань.

Робота з підручником. Усне виконання вправи 116.

Робота біля дошки. Записати речення. Вказати іменники, визначити відмінок кожного.

Двори стоять у хуртовині айстр. Яка сумна й красива хуртовина! (Л. Костенко.) Вже обтрусили айстри роси, коли торкнув їх вітру змах. Багряне листя в жовті коси. Вплітає осінь у садах. (В. Сосюра.)

Робота з підручником. Опрацювання теоретичного матеріалу (п. 12, с. 60).

ІІІ. Виконання вправ на повторення.

Диктант із завданням. Записати речення, ставлячи іменники в потрібній формі. Визначити відмінки цих іменників.

Як присягу підношу голос я! (Шипшина) й (пісня) не віддам нікому! (М. Рильський.) Цілюще зілля нам на (допомога) зелені рученята простягло. (М. Доленго.) Рідне все мені в ріднім (край). Я в безлистій (діброва) стою. (Є. Гуцало.)

Робота біля дошки. Записати речення. Пояснити вживання розділових знаків. Вказати звертання. Якими частинами мови виражено звертання? Визначити відмінки цих іменників.

Вділи мені, доле, тернової рідної мови (Є. Гуцало.) Пречудесно, пречудово розцвітай же, слово! (П. Тичина.) Спасибі, земле, за твої щедроти! (Л. Костенко.) Повій, вітре, на Вкраїну… (С. Руданський.)

Переписати з дошки прислів’я, вставляючи на місці крапок звертання. Визначити відмінок кожного зі вставлених іменників.

Дай, … , старим сили, а молодим розуму! Працюй, … , то й Бог поможе. Мовчи, …, будеш їсти паляничку! Жди, … , й тебе хтось здибле. Роздайся, … , жаба лізе. Дмись, … , не дмись, а волом не будеш. Як не вертись, … , а хвіст ззаду. Не гуди, … , коло обуха.

Народна творчість.

Для довідок. Боже; небоже; язичку; грибе; море; жабо; собако; мухо.

Самостійна робота. Подані іменники поставити у формі кличного відмінка. Два-три з них увести до самостійно складених речень у ролі звертання.

Мама, матуся, мати, батько, татусь, брат, братик, сестра, сестриця, товариш, приятель, читач, слухач, лікар, учитель, громада, товариство, панство, пани.

Робота біля дошки. Подані іменники поставити у формі кличного відмінка. Вказати приголосні, що чергуються.

Друг, луг, козак, мак, горох, кожух, кравець, молодець.

Пояснювальний диктант. Вказати іменники, визначити відмінок кожного з них. Вказати звертання поширені та непоширені. Вказати іменники, у яких в формі кличного відмінка відбувається чергування приголосних.

1. Фантазіє! Ти сила чарівна! Ой палка ти була, моя пісне! (Леся Українка.) Видиш, брате мій, товаришу мій, відлітають сірим шнурком журавлі в вирій. (Б. Лепкий.) Мисливче юний, вже пора на лови. Чи маєш ти для ловів лук готовий? (Є. Гуцало.) На добраніч, мій сніже. Так лягаєш ти легко, прозоро. (Р. Кудлик.) Уважай, пороже, щоб не переступило нічого вороже. (Нар. творч.)

2. Вставай, народе, в святу годину, вставай за правду, за Україну. (Д. Павличко.) Повій, повій, буйний вітре, на час, на годину; ти верни нам нашу долю знов на Україну! (М. Вербицький.) Бажав би я, мій рідний краю, щоб ти на волю здобувавсь… (П. Грабовський.)

3. Земле моя, запашна, барвінкова! Ріки медові, дощі золоті! Тільки б побачить тебе у обнові, більше нічого не хочу в житті. (М. Стельмах.) Скачи, враже, як козак скаже. Дай, Боже, в добрий час, як у людей, так і в нас. (Нар. творч.)

ІV. Аналіз матеріалу з метою узагальнення.

Робота з підручником. Колективне виконання вправи 121.

Опрацювання теоретичного матеріалу (п. 13. с. 62).

V. Виконання вправ на застосування узагальнюючих правил.

Робота біля дошки. Записати іменники, визначити відміну кожного з них. Пояснити, що є підставою поділу іменників на відміни.

Перемога, земля, вежа, хлібороб, край, хлопець, село, прізвище, здоров’я, радість, повість, мати, дівча, теля, ім’я.

Самостійна робота. Записати іменники в чотири колонки за відмінами, користуючись як опорою таблицею на с. 63-64.

Троянда, вишуканість, суддя, лінія, селянин, батько, гордість, мати, маля, лоша, Дніпро, місце, любов, курча, м’ята, висновок, відстань, тім’я, яйце, Тетяна, Лука, верф, плем’я, враження, позиція, весло, груша, ніч, кров.

Вибірковий диктант. Виписати іменники, ставлячи їх у початковій формі. Визначити відміну кожного.

Спи, мій маленький киянине, люлі, спи, мій калиновий цвіт! Хай накують тобі щедрі зозулі миру на тисячі літ! Либідь русява тобі колискову грає на струнах Дніпра, Дарниця стеле дорогу шовкову, вишиту ниттю добра. (Б. Олійник.) Спи, моя дитинко, на порі. Тіні сплять і сонна яворина… Так, як небо в нашому Дніпрі, так в тобі не спить хай Україна. (М. Вінграновський.)

Пояснювальний диктант. Визначити відмінок та відміну кожного з іменників.

На світанку сину нашептала мати в час, коли про долю зорі лебедять: “Глянь, моя дитино, через Україну, через нашу хату вже качки летять.”(М. Ткач.) Мати колихала дитинча. Серце билось в радості й тривозі. Сонячний промінчик, як зайча, бавивсь біля неї на порозі. …Вірність материнська і любов пильно берегли нас у колисках. (Д. Луценко.)

VІ. Підбиття підсумків уроку.

VІІ. Домашнє завдання.

П. 13, вправа 125.




Відмінки іменників (повторення). Кличний відмінок. Типи відмін іменників