ВІДМІНЮВАННЯ ІМЕННИКІВ ЖІНОЧОГО Й ЧОЛОВІЧОГО РОДУ ІЗ ЗАКІНЧЕННЯМ

Мета: закріпити знання учнів про відмінювання іменників; розвивати вміння порівнювати, аналізувати; збагачувати словниковий запас школярів; виховувати інтерес до вивчення мови.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Знов день почався, діти.

Всі зібрались на урок.

Тож пора нам поспішати –

Кличе в подорож дзвінок!

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ (див. додатковий матеріал до уроку на с. 58)

III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ

– Сьогодні ми розглянемо відмінювання іменників жіночого й чоловічого роду із закінченням

– а, – я в однині.

IV. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Колективне виконання вправи 119 (с. 57)

Учні розглядають таблицю із зразками відмінювання іменників відповідно до норм української літературної мови.

– Які закінчення мають іменники жіночого і чоловічого роду в називному відмінку?

– Які закінчення мають іменники жіночого і чоловічого роду в родовому, знахідному, орудному відмінках?

– Від чого це залежить? (Від кінцевого приголосного основи)

– У яких відмінках іменники жіночого та чоловічого роду мають однакові закінчення? (У давальному та місцевому)

Як розрізнити ці відмінки?

– Прочитайте, як пишуться іменники жіночого і чоловічого роду в кличному відмінку.

2. Відмінювання поданих іменників за таблицею (вправа 118, с. 56)

Учні виконують завдання з коментуванням біля дошки.

3. Розподільний диктант

– Запишіть в одну колонку словосполучення з іменниками у давальному відмінку, а в другу – у місцевому.

Подарувала Микиті, шапка на Микиті;

Дали листоноші, форма на листоноші;

Шерсть на кішці, дала кішці;

Маленькій руці, годинник на руці;

Хата при дорозі, каміння на дорозі.

Висновок. Іменники, що мають однакові закінчення в давальному і місцевому відмінках однини, розрізняються за значенням і питаннями. Іменники в давальному відмінку частіше вказують на особу, якій щось дають. Іменники в місцевому відмінку найчастіше вказують на місце (шапка на Микиті). У місцевому відмінку іменники завжди вживаються з прийменниками, а в давальному – майже завжди без прийменників.

4. Фізкультхвилинка

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ 1. Робота за вправою 120 (с. 57)

– Ознайомлення з текстом, з’ясування значення невідомих слів.

– Списування тексту з граматичним завданням.

Зразок виконання. Тетянка з однокласником  ВІДМІНЮВАННЯ ІМЕННИКІВ ЖІНОЧОГО Й ЧОЛОВІЧОГО РОДУ ІЗ ЗАКІНЧЕННЯМ заходилися ліпити снігову  ВІДМІНЮВАННЯ ІМЕННИКІВ ЖІНОЧОГО Й ЧОЛОВІЧОГО РОДУ ІЗ ЗАКІНЧЕННЯМ

– Назвіть іменники жіночого роду в початковій формі. (Зима, Тетянка, бабуся, морква, гілка, хурделиця, голова)

– Назвіть синоніми до слів хурделиця, невдовзі.

Гра “Шосте “зайве”

Хурделиця

Невдовзі

Хуртовина

Довго

Віхола

Скоро

Завірюха

Швидко

Мете

Незабаром

Завія

Хутко

Сніговиця

Згодом

2. Самостійна робота

– Поставте подані у дужках іменники у знахідному відмінку однини.

– Складіть речення з утвореними словосполученнями.

Варіант 1

Побачити (зозуля).

Любити (матуся).

Захищати (Україна).

Варіант 2

Читати про (природа).

Збирати (пшениця).

Задивитися на (калина).

VI. ПІДСУМОК УРОКУ

– Що вчилися робити на уроці?

– Як відрізнити відмінки іменників, закінчення яких збігаються?

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Вправа 121 (с. 58).


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)


ВІДМІНЮВАННЯ ІМЕННИКІВ ЖІНОЧОГО Й ЧОЛОВІЧОГО РОДУ ІЗ ЗАКІНЧЕННЯМ - Плани-конспекти уроків по українській мові


ВІДМІНЮВАННЯ ІМЕННИКІВ ЖІНОЧОГО Й ЧОЛОВІЧОГО РОДУ ІЗ ЗАКІНЧЕННЯМ