Відносні прикметники

Самостійні частини мови

Прикметник

Відносні прикметники

Відносні прикметники вказують на ознаку через їхні зв’язки, відношення з іншими предметами та діями: студентський квиток, скляна ваза, учорашній день, актовий зал, методична рада.

Відносні прикметники не мають ступенів порівняння; у словосполученнях їх можна замінити іншими словами: торговельний майданчик – майданчик для торгівлі, алюмінієва виделка – виделка з алюмінію, озоновий шар – шар озону, підземний хід – хід під землею.

Відносні прикметники творяться

від іменників (день – денний), від дієслів (читати – читальний, бігти – бігова), від прислівників (завтра – завтрашній, щодня – щоденний), від іменників із прийменниками (при школі – пришкільний, за хмарами – захмарний), від сполучень дієслів з іменниками (добувати вугілля – вугледобувний), від власних імен – географічних назв, прізвищ (Київ – київський, Харків – харківський, Париж – паризький, Дніпро – дніпровський, Карпати – карпатський, Україна – український, Світязь – світязь – кий, Ізюм – ізюмський, Сімферополь – сімферопольський; Шекспір – шекспірівський, Шевченко – шевченківський, Франко – франківський).

Немає подвоєння і в словах буквений, казармений, формений, свячений, але: священний.

Відносні прикметники не мають антонімів, не сполучаються зі словами зовсім, надто, трохи, дуже і под.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)


Відносні прикметники - Довідник з української мови


Відносні прикметники