Відповідь рослин на подразнення

Розділ 1 РОСЛИНИ

Тема 1. БУДОВА ТА ЖИТТЄДІЯЛЬНІСТЬ

15. Відповідь рослин на подразнення

Основне поняття: ПОДРАЗЛИВІСТЬ

Ми маємо зробити висновок, що якщо проростки освітлюються збоку, то від їхньої верхньої частини до нижньої передається якийсь стимул, що змушує останню вигинатися.

Ч. Дарвін

Знайомтеся

Англійський біолог Чарлз Дарвін (1809-1882) першим довів наявність подразнення в рослин (іл. 15.1). На його думку, у рослин є дві зони – чутлива й рухова. Перша зона сприймає подразнення, а інша – здійснює рухи. Наприклад,

при дії світла на проростки вівса їхня верхівка здійснює сприйняття цього впливу, а ділянка, що розташована під верхівкою, відповідає на це подразнення, вигинаючись у бік дії світла.

 Відповідь рослин на подразнення

Іл. 15.1. Ч. Дарвін

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

Подразливість – це здатність живих клітин, тканин або цілого організму реагувати на зовнішні чи внутрішні впливи. Цю ознаку живих істот взято за основу їхнього пристосування до умов середовища існування. Рослини, як і всі організми, здатні відповідати на різні зміни довкілля змінами у своєму організмі. Наприклад, листки кімнатної рослини, яка стоїть

на підвіконні, повернуті до світла. Якщо ви розвернете вазон іншим боком до світла, то через деякий час листки знову будуть обернені в бік найкращого освітлення. Зміни положення тіла рослини або її частин у просторі називають рухом. Рухи рослин зумовлюються різними чинниками, зокрема, впливом світла, температури, вологи, хімічних речовин. Рухи бувають позитивними (у напрямі до чинника) або негативними (у напрямі від чинника), активними й пасивними. Пасивні рухи виникають під впливом вітру, течій води (наприклад перельоти плодів кульбаби) тощо. Активні рухи пов’язані з ростом і розвитком рослин. Ростові процеси пов’язані із сезонними змінами в природі й характеризуються ритмічністю. Рослинам властивий стан спокою, коли ріст і розвиток припиняються (іл. 15.2).

 Відповідь рослин на подразнення

Іл. 15.2. Рухи рослин

Як рослини відповідають на подразнення?

Подразнення – це зовнішній або внутрішній вгинів, який спричинює рух рослини. Чинники, що здійснюють такий вплив, називають подразниками (світло, дотик тощо). Ці подразнення в багатьох випадках спричинюють збудження в клітинах, що проявляється в підвищенні їхньої діяльності, наслідком якої можуть бути поділ і ріст клітин, зміна тиску в середині клітин, які й зумовлюють рухи рослин. Наприклад, у комахоїдної рослини росички круглолистої, яка росте на сфагнових болотах і торфовищах, на листках є липкі волоски, на кінчиках яких виблискують прозорі краплини рідини, що приваблюють дрібних комах. Як тільки комаха торкається до цих волосків, вона прилипає до краплин густого слизу і, намагаючись звільнитися, подразнює інші волоски. Механічне подразнення призводить до виникнення збудження в листку, що зумовлює загинання його країв усередину. Листок, здійснюючи скоротливі рухи, повільно обгортає з усіх боків свою жертву й перетравлює її за допомогою речовин, які виділяють інші волоски.

Яке значення мають ростові рухи рослин?

Ростові рухи – це активні рухи рослин, пов’язані з процесами росту. У більшості рослин вони охоплюють лише окремі органи – корінь, пагін, квітку. Ростові рухи є результатом швидкого росту клітин на якомусь одному боці органа під впливом чинників середовища (іл. 15.3). Причиною ростових рухів у рослин є зміна умов існування протягом доби, насамперед освітленості й температури. Ростові рухи поділяють на тропізми та настії. Тропізми – це ростові рухи в напрямку, що визначається однобічним впливом певного чинника середовища. Ці рухи можуть бути спрямовані в напрямку до подразника (рух кошиків соняшника в бік до сонця тощо) або від нього (ріст коренів плюща в напрямку, протилежному до світла). Результатом таких рухів є те, що рослина займає в просторі я “найсприятливіше положення й уникає всього небезпечного для її життя. Настії – це ростові рухи в напрямку, що визначається внутрішніми факторами, а зовнішні впливи лише зумовлюють їхнє виникнення. Вони бувають зумовлені нерівномірним ростом нижнього та верхнього боку листка, пелюсток. їх можна спостерігати протягом доби, коли світло періодично змінюється темрявою. У деяких рослин квітки розкриваються вранці, а на ніч закриваються. Такі “сонні рухи” квіток здійснюються у відповідь на зміну світла чи температури. Кошики кульбаби, квітки латаття білого па ніч закриваються, а вранці розкриваються. А в матіоли й тютюну запашного квітки закриваються вдень, а розкриваються вночі.

Яке значення мають скоротливі рухи в рослин?

Активність рослин, які ведуть прикріплений спосіб життя, може бути пов’язана не тільки з ростовими, а й зі скоротливими рухами. Скоротливі рухи – це активні рухи рослин, які зумовлені зміною тиску всередині певних груп клітин, унаслідок чого змінюються їхні розміри. Прикладом таких рухів є опускання листочків мімози соромливої при дотику до них, розкривання квіток тюльпана при перенесенні з холоду в тепло, заглиблення цибулини в грунт протягом осені за допомогою скоротливих коренів тощо. У бобових (квасоля, конюшина тощо) у листках є листкові подушечки. Це особливі утвори при основі черешка або листочка, де містяться великі клітини. Швидка зміна тиску у верхніх і нижніх клітинах унаслідок переміщення води призводить до того, що листкова подушечка працює як шарнір, за допомогою якого листки то опускаються, то піднімаються. Отже, ростові та скоротливі рухи є основними активними реакціями на подразнення чинників середовища.

 Відповідь рослин на подразнення

Іл. 15.3. Дослід, який демонструє ростові рухи рослин

САМОПЕРЕВІРКА Й УЗАГАЛЬНЕННЯ ЗНАНЬ

Зміст матеріалу

Ви опанували цю тему, якщо можете:

4. Загальна характеристика рослин

– назвати найзагальніші особливості будови й процеси життєдіяльності рослини;

– вказати умови, необхідні для життєдіяльності рослини;

– навести приклади впливу умов середовища на основні процеси життєдіяльності рослини

5. Клітина рослин

– назвати основні компоненти клітини рослин;

– пояснити, чому клітина є живою системою;

– спостерігати та описувати будову клітин рослини

6. Тканини рослин

– назвати рослинні тканини;

– вказати значення твірних тканин для рослини;

– пояснити взаємозв’язок будови та функцій постійних тканин рослини

7. Органи

Рослин

– назвати органи рослин;

– вказати значення вегетативних органів;

– пояснити значення для рослини репродуктивних органів

8. Будова та функції кореня

– назвати види коренів і типи кореневих систем;

– охарактеризувати будову коренів;

– назвати рослини, які мають коренеплоди, бульбокорені, корені – причіпки, корені-присоски тощо

9. Мінеральне живлення рослин

– пояснити значення мінерального живлення для рослини;

– охарактеризувати грунт як джерело поживних речовин;

– навести приклади використання добрив у сільському господарстві

10. Пагін і його будова

– охарактеризувати роль пагона в забезпеченні надходження, транспорту та виведення речовин;

– назвати основні види бруньок;

– назвати рослини, які мають надземні та підземні видозміни пагона

11. Стебло – вісь пагона

– назвати основні функції стебла;

– пояснити, чим визначаються особливості внутрішньої будови стебла;

– вказати значення галуження стебла

12. Транспорт речовин у рослині

– описати дослід, який дає можливість спостерігати транспорт речовин по рослині;

– обгрунтувати необхідність відкладання запасних речовин;

– зробити висновок про зв’язок органів у рослинному організмі

13. Листок – бічна частина пагона

– назвати рослини з простими та складними листками;

– охарактеризувати будову листка та його роль у забезпеченні процесу фотосинтезу, дихання та випаровування води;

– порівняти типи жилкування та листкорозміщення

14. Функції листка

– порівняти фотосинтез і дихання;

– описати дослід, який дає можливість спостерігати випаровування води;

– назвати рослини, які мають видозміни листка

15. Відповідь рослин на подразнення

– пояснити значення подразливості для рослин;

– описати досліди, що дають можливість спостерігати ростові рухи рослин;

– навести приклади різних рухів рослин




Відповідь рослин на подразнення - Біологія


Відповідь рослин на подразнення