Відповідальність за порушення законодавства

Економічна безпека підприємства

Розділ 2. ПРАВОВИЙ ЗАХИСТ КОМЕРЦІЙНОЇ ТАЄМНИЦІ

2.9. Відповідальність за порушення законодавства

Про комерційну таємницю

Законодавство України, гарантуючи право підприємства на комерційну таємницю і її захист, певною мірою регулює і питання юридичної відповідальності за правопорушення в цій сфері.

За порушення законодавства про комерційну таємницю встановлені такі види відповідальності:

– кримінальна;

– цивільно-правова;

– адміністративна;

– дисциплінарна.

Кримінальна

відповідальність встановлена за такі види злочинів:

– незаконне збирання з метою використання або використання відомостей, що становлять комерційну таємницю – ст. 231 КК України;

– розголошення комерційної таємниці – ст. 232 КК України.

Ці два склади злочину віднесені прийнятим 5 квітня 2001 р. Кримінальним кодексом України до злочинів у сфері господарської діяльності.

Незаконне збирання з метою використання або використання відомостей, що становлять комерційну таємницю

(ст. 231). Умисні дії, спрямовані на отримання відомостей, що становлять комерційну таємницю, з метою розголошення чи іншого використання цих відомостей (комерційне шпигунство), а також незаконне використання таких відомостей, якщо це спричинило істотну шкоду суб’єкту господарської діяльності, – карається штрафом від двохсот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або обмеженням волі на строк до п’яти років, або позбавленням волі на строк до трьох років.

Зі змісту даної статті видно, що вона містить два склади злочину:

1) незаконне збирання з метою використання відомостей, що становлять комерційну таємницю;

2) незаконне використання відомостей, що становлять комерційну таємницю, якщо це завдало великої матеріальної шкоди суб’єкту підприємницької діяльності.

Суб’єктом незаконного використання відомостей, що містять комерційну таємницю, може бути особа, яка досягла 16-річного віку. При цьому не має значення, ким зібрані використовувані незаконно відомості, які становлять комерційну таємницю.

Розголошення комерційної таємниці (ст. 232). Умисне розголошення комерційної таємниці без згоди її власника особою, якій ця таємниця відома у зв’язку з професійною або службовою діяльністю, якщо воно вчинене з корисливих чи інших особистих мотивів і завдало істотної шкоди суб’єкту господарської діяльності, – карається штрафом від двохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк.

Порушувати кримінальні справи за фактами комерційного шпигунства або розголошення комерційної таємниці відповідно до ст. 4 Кримінального процесуального кодексу України мають право суд, прокуратура і орган дізнання на підставі заяви потерпілої особи. Відповідно до ст. 49 КПК України потерпілою особою (юридичною або фізичною) визнається та, у відношенні до якої порушене право на комерційну таємницю і якій завдано великого матеріального збитку. Ця ж особа на підставі ст. 50 КПК вважається і цивільним позивачем.

Розглядаючи питання про кримінальну відповідальність за порушення прав на комерційну таємницю, слід враховувати, що підприємство не може вимагати від державних органів гарантій на захист комерційної таємниці, якщо воно не набуло на це право згідно з встановленим законодавством України порядком (див. Розділи 2.4, 2.5).

Цивільно-правова відповідальність. Цивільно-правовою санкцією є відшкодування збитків. Збитки, заподіяні внаслідок вчинення дій, визначених законодавством як неправомірне збирання, розголошення та використання комерційної таємниці, підлягають відшкодуванню за позовами заінтересованих осіб у порядку, визначеному Цивільним законодавством України (ст. 255 Господарського кодексу, ст. 24 Закону “Про захист від недобросовісної конкуренції”).

Підприємства постійно стикаються з різного роду ревізіями та перевірками окремих аспектів їх господарської та іншої діяльності представниками податкових, аудиторських, контрольно-ревізійних, правоохоронних та інших органів, які мають право доступу до інформації, що охороняється. У зв’язку з цим слід зазначити, що ЦК України передбачає відповідальність за шкоду, заподіяну незаконними діями державних

Та громадських організацій, а також посадових осіб при виконання ними службових обов’язків в галузі адміністративного управління, і відшкодовується вона на загальних підставах.

Органи державної влади зобов’язані охороняти від недобросовісного комерційного використання інформацію, яка є комерційною таємницею та створення якої потребує значних зусиль і яка надана їм з метою отримання встановленого законом дозволу на діяльність, пов’язану з фармацевтичними, сільськогосподарськими, хімічними продуктами, що містять нові хімічні сполуки. Ця інформація охороняється органами державної влади також від розголошення, крім випадків, коли розголошення необхідне для забезпечення захисту населення або не вжито заходів щодо її охорони від недобросовісного комерційного використання. Органи державної влади зобов’язані охороняти комерційну таємницю також в інших випадках, передбачених законом.(ст. 507 ЦК)

Адміністративна відповідальність. У сфері порушення прав на комерційну таємницю вона передбачена і регулюється двома нормативно-правовими актами: Кодексом про адміністративні правопорушення і Законом України “Про захист від недобросовісної конкуренції”.

Так, ст. 1643 Кодексу про адміністративні правопорушення встановлює, що отримання, використання, розголошення комерційної таємниці, а також конфіденційної інформації з метою заподіяння шкоди діловій репутації або майну іншого підприємця становить адміністративне правопорушення і тягне за собою адміністративне стягнення у вигляді накладення штрафу від 5 до 9 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Закон “Про захист від недобросовісної конкуренції” передбачає адміністративну відповідальність за неправомірне збирання комерційної таємниці (ст. 16), розголошення комерційної таємниці (ст. 17), схилення до розголошення комерційної таємниці (ст. 18), неправомірне використання комерційної таємниці (ст. 19). За вказані порушення настає адміністративна відповідальність у вигляді штрафів, які накладаються Антимонопольним комітетом України.

Суб’єктами цих правопорушень є як юридичні, так і фізичні особи.

Дисциплінарна відповідальність. Відповідно до Кодексу законів про працю України стосовно штатних співробітників підприємства, що припустили порушення встановлених на підприємстві режиму, порядку і правил збереження комерційної таємниці, можуть застосовуватись такі види стягнень:

– догана;

– звільнення;

– переведення на іншу роботу, не пов’язану з комерційною таємницею;

– позбавлення премій, передбачених системою оплати праці;

– позбавлення винагород за результатами роботи за рік;

– зміна часу надання чергової відпустки.

Підстави застосування зазначених дисциплінарних стягнень відповідно до ст. 147 КЗпП України повинні бути чітко передбачені “Положенням про комерційну таємницю підприємства і правила її збереження” (типовий зразок додається).




Відповідальність за порушення законодавства