Відтворення економічної власності

Відтворення економічної власності – постійно повторюваний процес функціонування і розвитку різноманітних типів та форм власності у їх взаємодії (взаємопроникненні, взаємопереходах, взаємозапереченні) відповідно до властивих їм законів, що супроводжується виокремленням типу і форми власності, яка домінує. В сучасних умовах розширене В. е. в. у розвинених країнах світу може, по-перше, здійснюватися лише тоді, коли збагачена новітніми рисами людина – працівник стає водночас все більш збагаченою людиною – власником, коли вона набуває

якісно нових рис. Ці риси та якості формуються за умови певного поширення власності людини – працівника не лише на такі об’єкти, як товари тривалого користування, а й на частину додаткового продукту, засоби виробництва, інтелектуальну власність. Тому розширене В. е. в. передбачає розширене відтворення власності людини-працівника на ці об’єкти, а отже, часткове подолання процесу відчуження власності від праці внаслідок поступової соціалізації економічної системи капіталізму. По-друге, розширене
В. е. в. виявляється в посиленні плюралізму форм власності (див. Плюралізм економічної системи),наслідком яких є перетворення однієї з форм власності на домінантну. Такою формою стає та, яка найбільшою мірою відповідає вимогам розвитку продуктивних сил – державна власність. Рівність форм власності за цих умов можна констатувати в юридичній власності. З часу розгортання НТР виникає і розвивається інтегрована капіталістична власність – соціально-економічна форма розвитку продуктивних сил на інтернаціональній основі. В останні 3 – 4 десятиріччя в розвинених країнах світу з’являється трудова колективна власність, посилюється роль кооперативної власності, які є найефективнішими формами власності. Водночас поступово відбувається соціалізація форм капіталістичної власності. Якщо виходити з потреб та інтересів людини-працівника, інших елементів продуктивних сил (науки, інформації тощо) і враховувати відтворювальний аспект відносин власності, то формою – домінантою в розвинених країнах світу поступово стає трудова колективна власність у поєднанні з соціалізованими елементами інших форм власності (акціонерної, державної, кооперативної тощо). По-третє, розширене В. е. в. означає відтворення зростаючої кількості суб’єктів і об’єктів власності. В першому випадку йдеться про збільшення кількості підприємств, фірм і компаній (у США, наприклад, їх кількість за повоєнний період зросла більш як на 17 млн.), акціонерів (незначна частина яких стає співвласниками підприємств). У другому випадку внаслідок дії закону зростання потреб розширюється кількість товарів і послуг, які споживає переважна більшість населення, отже, розширюється номенклатура другого та третього підрозділів. В. е. в. в окремих розвинених країнах світу є залучення все більшої кількості найманих працівників великих підприємств до управління власністю на мікро – і макрорівнях.




Відтворення економічної власності