Відтворення робочої сили

Відтворення робочої сили – відтворення фізичних, розумових і організаторських здібностей людини, основних рис людини економічної (людини – працівника і людини – власника). Найважливішими рисами людини – працівника є рівень її освіти і кваліфікації, економічного мислення, ступінь розвитку економічних потреб та інтересів, психофізіологічні якості (працьовитість, цілеспрямованість тощо). Основними рисами людини – власника є її участь в управлінні власністю, її власність на виготовлений продукт чи певну його частину тощо (див.

Людина економічна). На нижчій стадії розвитку капіталізму робоча сила була переважно низької якості (низький рівень освіти, кваліфікації, потреб тощо). Тому для її відтворення найважливішим було задоволення фізіологічних потреб (у т. ч. членів сім’ї). На вищій стадії важливою умовою В. р. с. є задоволення соціальних і духовних потреб і здібностей. Так, на харчування у США нині витрачається лише до 11% сімейного бюджету. Активну участь у відтворенні економічної сутності людини беруть корпорації, держава
і навіть наднаціональні органи, внаслідок чого процес В. р. с. набуває все більш колективного характеру. Приміром, на розвиток освіти з федерального бюджету США нині щорічно витрачається понад 330 млрд. дол., тоді як 1980 – 140 млрд. дол. Значні кошти виділяються на розвиток охорони здоров’я, захист навколишнього середовища тощо. Це свідчить про усуспільнення процесу В. р. с. у межах окремих національних країн. В останні десятиліття держава також починає брати активну участь у формуванні людини – власника та її відтворенні. У ФРН з 1984 набув чинності 4-й закон про стимулювання утворення власності (див. Економіка участі). В. р. с. частково набуває інтернаціонального характеру, що найповніше виявляється у здійсненні спільної політики в межах ЄС. В Україні у 90-х – на початку XXI ст. посилилася деградація процесу В. р. с., що виявилося, по-перше, у зниженні народжуваності та зростанні смертності населення; по-друге, у зниженні калорійності харчування; по-третє, у зростанні середніх витрат більшості сімей на харчування з близько 30% до 80 – 85%; по-четверте, в деградації професійних здібностей людини – працівника внаслідок масового безробіття (офіційного і прихованого); по-п’яте, зростало відчуження найманих працівників від власності в процесі кланово-номенклатурної приватизації і роздержавлення; по-шосте, у значному ослабленні здоров’я нації (майже 70% працівників мають різні хронічні захворювання та функціональні порушення нервової системи і внутрішніх органів). Протилежний характер має В. р. с. представників кланово-номенклатурної еліти.




Відтворення робочої сили