Виробничо-територіальний комплекс

Виробничо-територіальний комплекс (ВТК) – форма просторової організації продуктивних сил суспільства, що виражає сукупність взаємопов’язаних і взаємозумовлених галузей матеріального виробництва на конкретній території. За ступенем охоплення території ВТК поділяють на глобальні (народногосподарський комплекс держави), регіональні (територіально-господарський комплекс певного регіону) і локальні (економічний вузол). Своєрідними блоками ВТК є територіальні галузеві й міжгалузеві комплекси. Кожний із видів ВТК має свою систему організації

виробничо-територіальних зв’язків, ступінь замкнутості. Важливим показником ВТК є характер територіальної організації основних елементів його структури, передусім промислових вузлів і компактних груп сільськогосподарських підприємств, а також споруд виробничої інфраструктури. Промислові та агропромислові комбінати, що їх утворюють підприємства, є локальними функціональними елементами ВТК. У районах з високою концентрацією цінних природних ресурсів активно формуються ВТК загальнодержавного значення (наприклад, нафтохімічні комплекси у Кременчуку, Сумах); в Південному районі –
транспортний комплекс (морський і річковий) тощо. Елементами ВТК є конкретні галузеві, внутрігалузеві й міжгалузеві виробничі комплекси, народногосподарські комплекси. Типово економічними або виробничо-територіальними комплексами є агропромисловий, металургійний, машинобудівний, хімічно-індустріальний та ін. До комплексів соціального характеру відносять науковий, культурно-освітній тощо./p>


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)


Виробничо-територіальний комплекс - Економічний словник


Виробничо-територіальний комплекс