ВИШЕНСЬКИЙ Іван

Культурологічний словник

ВИШЕНСЬКИЙ Іван (між 1545 і 1550 – після 1620) – український чернець-аскет Афонського монастиря (Греція), родом з м. Судова Вишня на Львівщині (звідси прізвище), письменник-полеміст, “одна з найінтересніших постатей… нашої культурної історії” (М. Грушевський). Освіту отримав в Острозькій академії. В 70-х рр. (за ін. даними – в 90-х) ХVІ ст. переселився на Афон (Св. Гору). Виразник православного консерватизму. Саме на цьому шляху вбачав вихід з релігійної та національної кризи, у якій опинилася Україна. В 1604 р. повернувся

в Україну, побував у Львові, Острозі, Уневському і Манявському монастирях. Ідейні позиції В., його ідеалізація давньохристиянського традиціоналізму, неприйняття світської науки, філософії не знайшли розуміння в Острозькому гуртку, серед членів братства. У 1606 р. повернувся на Афон, де й помер. Автор багатьох релігійно-полемічних творів, спрямованих на відродження чистоти православної церкви, проти католицизму та Берестейської унії 1596 р. Його праці: “Посланіє к утікшим от православноє віри єпископам”, “Посланіє до всіх в людской землі живущих”, “Обліченіє діавола-миродержца”.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 2,50 out of 5)


ВИШЕНСЬКИЙ Іван - Культурологічний словник


ВИШЕНСЬКИЙ Іван