ВІТАЛІЗМ

Культурологічний словник

ВІТАЛІЗМ (від лат. vitalis – життєвий) – ідеалістична течія в біології, що пояснює біологічні процеси дією нематеріальної “життєвої сили” (vis vitalis), яка нібито спрямовує й регулює всі процеси в організмах. В. відриває життєві процеси від матеріальних фізико-хімічних та біохімічних закономірностей, розмежовує біологічні явища і явища неорганічної природи, відкидаючи можливість самовільного виникнення живої речовини з неживої. В. бере початок від анімізму. Елементи В. наявні у філософських системах Платона

(вчення про безсмертну душу – психею) і Аристотеля (вчення про ентелехію, тобто досягнення мети, що його здійснює нематеріальне дійове начало, яке нібито визначає розвиток матерії). За доби Відродження В. поступився місцем механістичному розумінню явищ природи. В кінці ХІХ – на початку ХХ ст. у зв’язку із соціально-економічними особливостями розвитку суспільства В. відроджується у формі неовіталізму, основні положення якого базуються на тлумаченні органічної доцільності, цілісності біологічних систем та причин їхнього розвитку. Прояв різних модифікацій В., характерною рисою яких є визнання
нематеріальної специфіки життєдіяльності організму, має місце і в сучасної біології. Розвиток сучасного природознавства підтверджує це положення: успіхи біології, фізики, хімії та ін. наук дали можливість людському пізнанню проникнути в сутність живого значно глибше, ніж це було раніше, і переконливо показали якісні відмінності біологічних процесів.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)


ВІТАЛІЗМ - Культурологічний словник


ВІТАЛІЗМ