Географія
Загальна географія
Земля на плані та карті
Визначення напрямів на місцевості, плані та карті
Зорієнтуватися на місцевості означає визначити своє положення відносно сторін горизонту.
Горизонт – частина земної поверхні, яку видно на відкритій поверхні. Діаметр горизонту збільшується з висотою місця спостереження; на висоті ока дорослої людини він становить 4,5-5 км, на висоті 100 м – до 36 км. Лінія, де небо “межує” із земною поверхнею, називається лінією горизонту. Сторони горизонту – чотири головні точки
Найпоширеніші способи орієнтування на місцевості: за Сонцем (вдень), за Полярною зіркою (вночі вона вказує напрям на північ), за компасом, за місцевими прикметами.
Із місцевих ознак напрям на північ указують мох і менша кількість гілок на північному боці стовбура дерева. Напрям на південь указують похилий схил мурашника, потовщені річні кільця на пні. Навесні північ і південь можна визначити за схилами горбів або ярів (на схилі, зверненому на південь, сніг тане
Найнадійніший спосіб визначення сторін горизонту – за компасом. Темна частина стрілки компаса завжди вказує на північ. Напрям руху встановлюють за шкалою компаса, визначивши азимут.
Азимут – кут між напрямом на північ і напрямом на певний предмет. Він визначається за ходом стрілки годинника (від 0° до 360°). Східному напрямку відповідає азимут 90°, південному – 180°, західному – 270°, північному – 360°.