ВОДИ СУХОДОЛУ АФРИКИ

УРОК 19. ВОДИ СУХОДОЛУ АФРИКИ

Навчальна мета: сформувати систему знань про особливості внутрішніх вод Африки, головні річкові системи, озера, підземні води; вдосконалити практичні уміння характеризувати основні річкові системи, основні типи озер Африки і закономірності їх розміщення; сприяти розумінню значення вод суходолу для природи материка та проблем водозабезпечення.

Основні поняття: води суходолу, річковий басейн, річкова система, притока, водоспад, режим, живлення, ваді, оазис, тектонічне озеро, залишкове озеро, підземні

води.

Обладнання: фізична карта Африки, ілюстративні (відео)матеріали річок та озер материка, підручники, атласи

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань та вмінь

– Які води гідросфери відносять до вод суходолу?

– Що називають річкою? Які річки розрізняють за характером течії, способами живлення?

– Що таке озеро? Які розрізняють озера за характером походження їхніх улоговин?

– Який зв’язок існує

між кліматом території і розподілом поверхневих вод?

– До басейнів яких океанів належать річки та озера Африки? Покажіть на карті.

III. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

Знаючи особливості рельєфу та клімату, ми можемо перейти до дослідження внутрішніх вод материка. Вода в Африці – найцінніший ресурс, адже на материку багато посушливих територій, тож вода там дуже потрібна для зрошення полів та водопостачання. Розміщення давніх цивілізацій Африці (в тому числі давньоєгипетська) безпосередньо пов’язане з водними об’єктами материка. Ви дізнаєтесь про головні річки та озера Африки, спробуєте розгадати загадки священної річки єгиптян – Нілу та озера Чад, що знаходяться посеред безмежної пустелі, помилуєтесь величними красотами відомих у світі водоспадів, помандруєте порогами стрімких потоків.

ІV. Вивчення нового матеріалу

1. Загальна характеристика внутрішніх вод Африки

Однією з основних особливостей внутрішніх вод Африки є їхнє нерівномірне розміщення. Тропічні широти (пустелі Сахара, Наміб і Калахарі), де опадів випадає дуже мало, а випаровуваність через високі температури велика, дуже бідні водами. Близько 1/3 усієї площі материка займають області внутрішнього стоку. Річки впадають в озера, які не мають стоку в океан, або губляться в пісках. Поширення областей внутрішнього стоку пов’язано з дефіцитом вологи та улоговинним характером рельєфу.

Ваді – сухі русла річок, які заповнюються водою після нечастих дощів. Найбільш густа річкова мережа, багато боліт в екваторіальному і субекваторіальному кліматичному поясах, де випадає найбільша кількість опадів.

2. Річки

Виконання практичної роботи 8 (продовження)

Позначити на контурній карті великі річки та озера Африки. (Протягом етапу) Усі річки Африки належать до трьох басейнів: Атлантичного та Індійського океанів і басейну внутрішнього стоку. Більш ніж 1/3 території Африки займають басейни її головних річок: Нілу, Конго, Нігеру, Замбезі та Оранжевої. Вони мають переважно дощове живлення. Майже всі річки Африки мають пороги й водоспади, що пов’язано з близьким заляганням твердих порід фундаменту платформи і підняттям окраїн материка.

Складання характеристики річок за планом. Заповнення таблиці:

Назва річки

До басейну якого океану належить

Місце витоку

Куди впадає

Напрямок течії

Особливості будови річкової долини

Основні притоки

Режим та живлення

Господарське

Використання

Ніл (6671 км) – найдовша річка Африки й усього світу. Має два витоки: перший – річка Кагера, що впадає на заході в озеро Вікторія, другий – Блакитний ніл (витікає з озера Тана на Ефіопському нагір’ї).

Конго – найбільш повноводна річка Африки і друга за довжиною після Нілу (4320 км). Витоком Конго вважається річка Луалаба, яка бере початок на піднесених плато центральної частини материка. Однією з особливостей Конго є рівномірна витрата води протягом року.

Нігер (у перекладі з латини – “чорна”) – третя за величиною річка Африки (1460 км), бере початок на Гвінейській височині приблизно в 300 км від Атлантичного океану. Русло річки описує велику дугу, відому під назвою “петля Нігеру”. Перетинаючи Сахару, Нігер направляється до півдня і впадає у Гвінейську затоку.

Серед річок Африки, які належать до басейну Індійського океану, найбільшою є Замбезі (2260 км). Виходи твердих базальтових порід у руслі річки утворюють численні пороги та водоспади, серед яких один із найбільш відомих водоспадів світу – Вікторія (завширшки 1800 м і заввишки 120 м), який був відкритий у 1855 р. Д. Лівінгстоном. Найвищим водоспадом Африки є Тугела (933 м) на однойменній річці в Південній Африці.

3. Озера

Більшість великих озер Африки розташовані в грабенах уздовж лінії Східноафриканських розламів. Такі озера витягнуті, дуже глибокі, із крутими берегами. Найбільше з них – Танганьїка, глибиною 1470 м (друге за глибиною після Байкалу і найдовше у світі озеро, близько 670 км). Найбільше озеро Африки і друге за площею прісноводне озеро у світі – Вікторія (68,8 тис. км2), яке утворилося у прогині давніх кристалічних порід. Озеро Чад належить до залишкових (реліктових) озер, воно розташоване в південній частині Сахари. У період дощів воно займає площу майже 26 тис. км2, а в посушливий період може зменшуватися до 10 тис. км2. Озеро Тана на Ефіопському нагір’ї утворилося шляхом загачування річки потоками лави.

Водосховища. Підземні води. Оазиси.

V. Закріплення вивченого матеріалу

– До басейнів яких океанів належать річки й озера Африки? Чому басейн внутрішнього стоку займає значну частину площі Африки?

– Який тип живлення річок Африки переважає?

– Яке походження мають улоговини озер Африки?

– У чому полягає роль підземних вод у водопостачанні окремих районів Африки?

– Чому, незважаючи на значну кількість річок і озер Африки, її населення часто відчуває на собі справжній “водний голод”?

VІ. Підсумок уроку Vii. домашнє завдання

– Опрацювати параграф…

– Самостійно опрацювати тему “Грунтово-рослинний покрив і тваринний світ”.




ВОДИ СУХОДОЛУ АФРИКИ