Воєнний комунізм

Воєнний комунізм – економічна політика в 1918 – 1921 у Росії, що грунтувалася на теоретичних уявленнях про нетоварний, безпосередньо суспільний характер виробництва в соціалістичній економіці, про докорінну зміну в умовах нового суспільного ладу характеру праці, а отже, й стимулів до неї, які пов’язувалися з революційним і трудовим ентузіазмом. Політика В. к. передбачала націоналізацію великих і середніх підприємств, одержавлення значної кількості дрібних господарств, у сільському господарстві – землі. Ці процеси доповнювалися одержавленням

та централізацією надто високої частки створюваного продукту, надмірною централізацією в управлінні народним господарством, детальною регламентацією у виробництві, обміні та споживанні. Для селянських господарств була введена продрозкладка (див. Продрозкладка). Робилися спроби замінити торгівлю продуктообміном. На цій основі відбувалась натуралізація народного господарства, за якого навіть частина заробітної плати працівникам державного сектора економіки виплачувалася в натуральній формі (частково це було характерно й для України 90-х). Усе це підірвало стимули до праці, зменшувалися обсяги виробництва та інвестицій. Невдоволення народу, передусім селянства, політикою В. к. у багатьох випадках переросло в збройні повстання, що змусило більшовиків відмінити її навесні 1921.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)


Воєнний комунізм - Економічний словник


Воєнний комунізм