Вправи 16-100

16. II. (2) прикметники: надійніший, багатша;

Прислівники: повніше, повнокровніше.

23.II (3) Підвалина — 1. Товста балка, що є основою дерев’яної стіни. 2. перев. мн. Фундамент будови, якого-небудь устаткування і т. ін. 2. перев. мн., перен. База, опора, основа чого-небудь. Наукові, ідеологічні основи, вихідні положення, норми чого-небудь.

Професіограма – 1. Науковий опис виду праці та необхідних професійних якостей, що може використовуватись у профорієнтації, підборі кадрів і т. ін. Описання якого-небудь виду професійної діяльності в конкретних

умовах. 2. Гігієнічна характеристика окремих виробничих груп. 3. Програма підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації кадрів.

24.II. (3) Ми (особовий), своєї (присвійний), воно (особовий), наша (присвійний), нам (особовий), таку (означальний), він (особовий), сам (означальний).

(4) [ ], (що…), (коли…).

25.II. 1) перші чотири коми відокремлюють звертання, інші дві – підрядні частини;

3) правопис прикладки через дефіс;

29. І. Суржик – 1. Суміш зерна пшениці й жита, жита й ячменю, ячменю й вівса і т. ін.; борошно з такої суміші. 2. перен. Елементи двох або кількох мов, об’єднані штучно, без додержання

норм літературної мови; нечиста мова.

ІІ. 1) Сотні (іменн.) невольничих (прикм.) літ (іменн.), упродовж (присл.) яких (спол.) Знищували (дієсл.) культуру (іменн.) українського (прикм.) народу (іменн.), дня (іменн.) панування (дієсл.) тоталітарної (прикм.) системи (іменн.), ваги (іменн.) все (займ.) робилося (дієсл.) для того, щоб (спол.) “злилися (дієсл.) нації (іменн.)”, щоб (спол.) витворилася (дієсл.) якась (займ.) “універсальна (прикм.)” мова (іменн.), спричинили (дієсл.) деформацію (іменн.) всіх (займ.) сфер (іменн.) життя (іменн.) українського (прикм.) народу (іменн.).

3) узгодження: універсальна мова, трагічну історію; кодування: всупереч моделям, паразитує на мові; прилягання: частина громадян; говорить нині довільно змішуючи слова української та російської мов, відмінюючи слова і сполучаючи їх за зразком російської, творячи фрази рідної мови, її носій мимоволі стає “напівмовним” (комами відокремлені дієприслівникові звороти).

36. ІІ. 4) Генетично, тобто з походження, споріднені мови характеризуються значною спільністю лексики, близькістю морфологічної і синтаксичної будови, наявністю закономірних звукових співвідношень, (перші дві коми відокремлюють уточнення, інші дві стоять між однорідними додатками). У слов’янських мовах однаково називають основні родинні поняття, сільськогосподарські рослини, свійських тварин, явища довкілля тощо. (коми ставлять між однорідними додатками) Порівняйте: українське – брат, російське – брат, білоруське – брат, польське – brat, сербсько-хорватське – брат (тире на місці пропущених дієслів – зв’язок) Слов’янським мовам властиві майже всі ті самі граматичні категорії (числа, роду, відмінка; особи, виду, стану, часу й інших), виняток становить лише болгарська мова, що втратила категорію відмінків, (дужками виділена вставна конструкція, коми у дужках стоять між однорідними додатками, кома поза дужками відокремлює підрядну частину). Споріднена у слов’янських мовах будова речення, хоча кожній із них властиві й певні особливості в синтаксичній структурі (комою відокремлена підрядна частина).

43. II (3). 1. Зійшла вода з дніпровських берегів.

Збудивши в лозах челядь комарину (комою відокремлений дієприслівниковий зворот).

У різнотрав’ї займищ і лугів з-під хмар нахлюпано ультрамарину.

І просяться запитання святе,

Хоч, може, і звичайне до смішного:

Чим ти подякував землі за те,

Що цю красу тобі поклала в ноги?..

(перша і четверта коми відокремлюють підрядні частини, друга і третя коми відокремлюють вставне слово, крапка стоїть між частинами безсполучникового речення)

2. А степ уже сивий на поминках літа.

Осіннього неба останні глибини.

І гілка суха, як рука кармеліта,

Тримає у жмені оранж горобини.

(комами відокремлено порівняльний зворот)

Як глянеш упростяж – дорога в намисті.

(тире між частинами безсполучникового речення)

Ці барви червлені і жовтогарячі,

Ці щедрі сади у багряному листі! –

А люди бредуть і бредуть, як незрячі. (перша кома стоїть між однорідними підметами. друга відокремлює порівняльний зворот; знак оклику – авторський знак).

54. II. Якщо мова неправильна, то вона не означає того, що має означати; коли ж вона не означає того, що має означати, то не буде зроблено того, що має бути зроблене; а тоді моральність і всяке мистецтво почнуть занепадати, справедливість зійде на маківці – і всі впадуть у стан безладного хаосу. (перші п’ять ком стоять між частинами складнопідрядного речення, шоста кома і тире (причиново-наслідкові відношення) стоять між частинами складного безсполучникового речення, обидві крапки з комою стоять між частинами складного речення).

60. Виключно – тільки, лише.

Винятково – прислівник до “винятковий” (який становить виняток серед загальних правил).

Дружний – який відбувається одночасно, спільно, погоджено, злагоджено. Дружній – заснований на дружбі, взаємній прихильності, довір’ї, доброзичливості; який виражає, прихильність, довір’я, дружелюбність.

Подовжений – який має видовжену форму, довгастий; збільшений у часі; який триває, довше, ніж звичайно, ніж годиться.

Продовжений – дієприкм. пас. мин. ч. до продовжити (зробити довшим за часом; збільшити строк чого-небудь).

Пам’ятка – 1. Предмет матеріальної культури минулого. 2. Предмет, що служить нагадуванням про кого-, що – небудь; те, що лишилось як наслідок чогось.

Пам’ятник – 1. Скульптурна споруда в пам’ять чи на честь кого-, чого-небудь. 2. Споруда (звичайно кам’яна) на могилі в пам’ять померлого, надгробок.

Давати – Виявляти старання, турботу; клопотатися, піклуватися.

Турбуватися – 1. Бути неспокійним, хвилюватися; непокоїтися. Виявляти занепокоєння стосовно кого-небудь, з приводу чогось. 2. Виявляти увагу до чиїхось потреб, піклуватися про кого-, що-небудь.

Довгий – який має велику довжину. Тривалий – який охоплює значний проміжок-часу.

61. 1. Надавати перевагу. 2. В жодному разі. 3. Опинитися в такому матеріальному становищі. 4. Завдати шкоди. 5. Брати участь. 6. Розробити заходи. 7. Укласти договір. 8. Оголошується такий порядок денний. 9. Сильний біль. 10. Через якусь причину.

62. Беремо, бовтати, везти, верба, нести, випадок, гостей, граблі, дошка, дочка, дрова, ідемо, косий, кроїти, легкий, пеня видіти, новий, ознака, олень, отаман, Покрова, приятель, ринковий, середина, тонкий, часу, шляху, одинадцять.

73. II (3). Поряд (присл.) із (прийм.) грецьким (прикм.) використовувалось (дієсл.) в (прийм) окремих (прикм.) слов’ян (імєнн.), переважно (присл.) західних (прикм.), також письмо (іменн.) латинське (прикм.), про що (спол.) теж (частка) знаходимо (дієсл.) свідчення (іменн.) у (прийм.) Храбра (іменн.).

74.ІІ. У 862-863 роках грецькі місіонери Кирило й Мефодій, готуючись до просвітницької діяльності в Моравії, упорядкували протокириличне письмо, спростили форму літер, наблизивши їх до грецького уставного письма, поширеного в богослужбових книгах. (перші дві коми відокремлюють дісприслівниковий зворот, третя кома стоїть між однорідними присудками, четверта кома відокремлює дієприслівниковий зворот, п’ята – дієприкметниковий зворот). Вони додали окремі літери й систематизували азбуку відповідно до слов’янської фонетики, поклавши в основу найбільш відомий їм солунський діалект староболгарської мови, і переклали, користуючись упорядкованою ними азбукою, деякі богослужбові книги з грецької на слов’янську мову. (комами відокремлено дієприслівникові звороти) Ця мова одержала назву старослов’янської, а азбука, вживана в ній, відома під назвою кирилиці (перша кома стоїть між частинами складносурядного речення. інші дві відокремлюють дієприкметниковий зворот).

76.II. 1) Поняття глагол у мові давніх слов’ян означало “слово”?

77.II. 2) Якісні: відомих, найважливіші, найдавніші, дорогим, нових, старій. Відносні: грецьким, вірменського, грузинського, християнських, слов’янську, скорочене, глаголичних, Балканського, кириличні, безпосереднього, солунських, кириличних, Східній, преславськими, Адріатичного, богослужбовими.

Присвійні: відсутні.

85. ІІ 2) Етимологічний – прикметник до “етимологія” (походження слова і його споріднені зв’язки з іншими словами тієї самої або інших споріднених мов).

98.І. Абзацу, атома, барвінку, гіпсу, Дунаю, експорту, живопису, звіробою, інституту, капіталу, каталогу, кодексу, колективу, меду, мінімуму, обіду, парку, пороху, ритму, саду, сантиметра, сиру, сушняку, тексту, Тернополя, товару, Херсону, щавлю.

99.І. Правопис голосних в основах слів іншомовного походження.

Мозаїка, дизель, бургомістр, диякон, Адріатика, Чикаго, Лейпциг, Корсика, аксіома, імбир, піанісимо, Сан-Франциско, Чилі, Крит, Мадрид, чичероне, Кордильєри, Сицилія, Тибет.

II. Чичероне – провідник, який дає пояснення туристам під час огляду пам’яток культури (переважно в Італії).

100. Чорногуз, важкоатлет, гірничопромисловий, вищезгаданий, нижчепідписаний, високогірний, грушоподібний, само вчитель, працездатний, очевидний, двоярусний, соцстрах, зроду-віку, більш-менш, видимо-невидимо, повік-віки, честь-честю, одним одна, кінець-кінцем, день-другий, година-дві, свіжозрубаний, суспільно необхідний, діаметрально протилежний, всесвітньо – історичний.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 2,50 out of 5)


Вправи 16-100 - ГДЗ з мови


Вправи 16-100