Вправи 250-299

250. 1) Речення, у яких ужито один художній засіб: 2. Твої очі мене пропекли вже, як вуглинки сині парчу (О. Слоньовська). 4. Згризає злоба людину, мов гусінь качан капусти (М. Стельмах). 6. День проїхав. Забрьоханий вечір по калюжах пробіг у ніч (П. Воронько). 7. Дід Дніпро розплющив очі, чоло зморщує чогось, серед ночі щаблю гоне і гуде крізь зуби щось (Олександр Олесь).

2) Речення, у якому наявні, два й більше художніх засобів: 1. Сіяли очі ніжно-сині, привітна усмішка цвіла (С. Литвин). З, Мене любили за слова різкі та гострі, наче цвяхи (Д. Павличко). 5. Тріпонуться

слова, мов бджоли на дощі, вривається розмова, ледве розпочата, спалахують думки й ховаються мерщій (Б.-І. Антонич).

251. Символ – 1. Умовне позначення якогось предмета, поняття або явища. 2. Художній образ, який умовно відбиває яку-небудь думку, ідею, почуття і т. ін. 3. мат., фіз. Умовне позначення якої-небудь величини, поняття, запроваджене певною наукою.

252. До цього вечора я готувався дуже ретельно. Як не як, а кібернетичний інститут!

Коли я вийшов на сцену, то побачив повен Зал (синекдоха) вродливих, модно вдягнених людей, молодих і дужих на вигляд.

Я сипав у зал дивовижні перлини

Рильського, Тичини, Малишка (метонімія). У Залі (синекдоха) не було жодної реакції. Язик перестав коритися мені, і я, змучений, безсило опустився на стілець, який стояв біля столу…

Тієї ж миті у мене потемніло в очах – Я побачив, що до кожного слухача підведено електричний струм. То були роботи!

О Довгий.

253. Імпресіоніст – послідовник імпресіонізму.

Фешенебельний – який відповідає вимогам найкращого смаку й моди; вишуканий, елегантний.

Епітети: ранній, колоритні, простим, прекрасною, славнозвісні, художньою, неабиякі, яскравий, мальовничі, рідного, видатного, заможні.

Метафори: жив на Дніпрі, картина стала заспівом,

253. Антонімічні пари: багатих – бідних, переможців – переможених, лідерів – аутсайдерів, лицарі – інтригани, роботоголіки – нероби, правдолюби – брехуни, прихильники тверезості – п’яниці, моралізатори – розпусники, класова – безкласова.

254. Антонімічні пари: піднесені – ниці (прикм.), одиниці (іменн.) – всі (займ.), осуду – хвали (іменн.), малі – великі (прикм.), зло – добро (іменн.).

256. Глибокий – мілкий, великий – малий, світлий – темний, старий – молодий, холодний – гарячий, недалекий – далекий, завоювати – програти.

257. 1. Народились – стануть (контекстуальні). 3. Україна – чужина (контекстуальні). 4. Щебет – тьох (контекстуальні). 5. Соловей – щиглики й синиці (контекстуальні). 6. Доброго – злого, мудрого – недалекого, ніжного – грубого (загальномовні). 7. Шахти – нори (контекстуальні). 8 Золота – колюча (контекстуальні).

258. Контекстуальні антоніми:

1. Виносить – кидає. 2. Христос – Пілат. 3. Золото – мул. 4. Недоріка – Цицерон. 5. Сходять – гаснуть, меркнуть. 6. Верховіття – коріння. 7. Тіло – душа. 8. Крихта – лантух. 9. Летить – падає.

259. Контекстуальні антоніми: під нами – десь, джентльмен – бандит, крила – руки, риба – людина, чоловік – ангел, летять – мигтять, співи – схилити, соловейки – галич, щебетали – кричиш, па? руси – спина, страх – гнів, сад – кладовище.

1. Земля ж під нами, а не десь (кома між частинами складносурядного речення) Вона сама найбільше чудо серед семи своїх чудес. 2. Засоромившись, на себе гримаю сердито: “Заспокойся! Джентльменом будь, а не бандитом!” (перша кома відокремлює одиничний дієприслівник, двокрапка і лапки при прямій мові, друга кома стоїть між частинами складносурядного речення). 3. Мені здається, що колись давно людина мала крила, а не руки (перша кома стоїть між частинами складнопідрядного речення, друга – між однорідними додатками) 4. Він був не рибою – людиною. Гаряча кров текла судинами. 5. Був сивий білий-білий батько мамин, немов не чоловік, а добрий ангел (перша кома відокремлює порівняльний зворот, друга кома стоїть між однорідними присудками). 6. Вже не летять, мигтять роки (кома між однорідними присудками). 7. Одцвіли, одпахли вже медами липи, й солов’їні співи вже не співи, схлипи (перша кома стоїть між однорідними присудками, друга – між частинами складносурядного речення, третя відокремлює уточнення). 8. КОЛИСЬ соловейки в душі щебетали, а нині лиш галич кричить (кома між частинами складносурядного речення). 9. А вітер дме не в паруси мені, а в спину (кома між частинами складносурядного речення). 10. Не страх мене скував, а лютий гнів (кома між однорідними додатками) 11. Це вже був не сад, а кладовище, кладовище мертвої природи (коми між однорідними присудками). 12. Не за морем у карпатській стороні ти цвіла, немов калина у вікні (комою відокремлений порівняльний зворот).

260. Однокореневі антоніми: відступ – наступ, неправда – правда, вступали – наступав, нелюди – люди, виходи – входи, антикультура – контркультура, реалізм – сюрреалізм, раціональне – ірраціональне, Я – анти-Я (різняться префіксами).

Іншомовні префікси, що надають слову антонімічного значення: сюр-, ір-, анти-.

Сюрреалізм – 1. Формалістичний напрям у мистецтві й літературі 20 ст., який заперечував роль розуму й досвіду в творчості та шукав джерела її у сфері підсвідомого, інтуїтивного. 2. Бачення світу в примхливо-спотвореному поєднанні і зрощенні реальних і нереальних предметів, подій, явищ.

Ірраціональне – 1. філос. Якого не можна збагнути розумом; незбагненний. 2. мат. Непорівнянний з одиницею та з будь-якою частиною її і який через те не може бути виражений ні цілим числом, ні дробом.

Анти-Я – антипод, “не я”.

261. Антонімічні пари: віки – дні, генії – нездари, боги – чорти, будівник – псевдобудівник, малий – великий, старітимуть – молодітиме, дикий – свійський, звук – тиша, повний – порожній, уповільнення – прискорення, ліве – праве.

Діатезу підкреслено в реченнях.

1. І земля у бідності багата, мов хрещата українська хата, де Тарас Шевченко в рушниках (перша кома відокремлює порівняльний зворот, друга кома стоїть між частинами складнопідрядного речення) 2. У лабіринтах Храму Історії усі рівноправні: вожді і смертні, віки і дні, генії і нездари, боги і чорти (двокрапка при однорідних підметах, які співвідносяться з узагальнювальним словом, кома при однорідних підметах, з’єднаних попарно сполучником сурядності і). 3. Бачив будівника в житті і псевдобудівника. У тому житті, де не буде жодного браконьєра, Ні малого ні великого, ти не пігмеїв побачиш, а квітучих атлетів, людей, прекрасних душею й тілом, для яких почуття щастя стало нормою існування… (перша кома стоїть між частинами складнопідрядного речення, друга і третя відокремлюють уточнення, четверта стоїть між однорідними додатками, поєднаними сполучником сурядності а, п’ята відокремлює уточнення, шоста виділяє прикметниковий зворот, сьома відокремлює підрядну частину). Час ущільнюватиметься, віки старітимуть, а мистецтво молодітиме вічно! (коми між частинами складного речення з безсполучниковим і сурядним зв’язком) 4. В моїм осіннім серці птах чужий живе собі – Не дикий і не свійський (тире відокремлює означення) 5. І я дзвінко кричу: “Привіт!”, розриваючи звуки тиші, (двокрапка і лапки при прямій мові, комою відокремлено дієприслівниковий зворот) 6. Якось я їду в метро, вагон Не повний і не порожній (кома між частинами складного безсполучникового речення) 7. Яка ж то туга вічної не вічності! 8. І так майбутнім дихає минуле, немов суниця на губах гірчить… (комою відокремлено порівняльний зворот) 9. Література – машина часу, засіб уповільнення швидкоплинності й прискорення людського життя (тире між підметом і присудком, що виражені іменниками, кома між однорідними присудками) 10. Не треба дзеркала! Там ліве завжди праве, у нім химерний світ химерної уяви (кома між частинами складного безсполучникового речення).

263. 1. Росте ціна на побрехеньки, а правда падає в ціні (кома між частинами складносурядного речення). 2. Турботи є. Не мало й не над міру, а все-таки чогось не вистача (кома між частинами складносурядного речення). 3. Тебе вітає, Авіньйоне, старий закоханий юнак,(комами виділене звертання) 4. Глухонімі нас кличуть на концерти, а ми писали й пишемо сліпим (кома між частинами складносурядного речення) 5. Ластів’ятко моє, повертайся! (комою виділене звертання) Ти гніздечка свого не цурайся, бо в чужині і влітку зима (кома між частинами складнопідрядного речення). 6. Чому ти на землі? Адже ти рвавсь до неба – чому ти все робив не так, не так, не так? (авторське тире, тире між повторюваними однорідними обставинами). 7. Обличчя чоловіка було не сердите і не лагідне, не зле і не добре, а якесь запріле і дуже зайняте важливою роботою (перша кома стоїть між однорідними присудками, з’єднаними попарно сполучником і, друга кома відокремлює підрядну частину). 8. Він із поля вертався не пізно й не рано, пахло кропом село, полином і катраном, (перша кома стоїть між частинами складного безсполучникового речення, друга кома стоїть між однорідними додатками) 9. Хлопці перебирали ногами ні живі ні мертві, давно вже вони не відчували себе такими ще зовсім малими, (кома стоїть між частинами складного безсполучникового речення). 10. Не глибоко було у струмку, і не мілко – вбрід могла перейти надвечірня зоря (кома і тире стоять між частинами складного безсполучникового речення). 11. А я вже, синок, як усі (комами виділене звертання). І не гірша й не краща. 12. Долаю красномовства німоту.

264. 1. Дехто з нас досі плутає загальномовні та контекстуальні синоніми. 2. ДЛЯ відвідування лекцій у планетарії потрібно вчасно придбати абонемент. 3. Після вручення нагород журналісти оточили переможців і дипломантів. 4. Вступна кампанія у вишах розпочнеться в липні.

265. 1. Талант – талан. 2. Геєна – гієна. 3. Колібрі – калібрі. 4. Плекати – плакати. 5. Дипломант – дипломат. 6. Прогаласували – проголосували. 7. Кампанія – компанія.

Талант – видатні природні здібності людини; хист, обдаровання; здібність до чогось, уміння робити щось.

Талан – доля, життєвий шлях кого-небудь.

Геєна – пекло.

Гієна – хижа тварина, що живе в південних країнах і живиться переважно падаллю.

Колібрі – родина дрібних птахів, єдина в ряду колібріподібних.

Калібрі – вимір діаметру ствола вогнепальної або іншої зброї.

Плекати – 1. З любов’ю вирощувати, виховувати кого-, що-небудь; викохувати. // Дбайливим доглядом, піклуванням добиватися найкращого стану, вигляду. 2. перен. З любовгю зберігати в пам’яті, серці що-небудь, пристрасно мріяти про здійснення чогось.

Плакати – побиватися, тужити за ким-, чим-небудь, проливаючи сльози.

Дипломат – 1. Службова особа, яка має урядові повноваження для зносин з іншими державами. 2. перен., розм. Людина, яка вміло і тонко діє у стосунках з іншими. 3. розм. Портфель у вигляді плоскої валізки; аташе-кейс.

Дипломант – 1. Студент або учень середнього спеціального навчального закладу, який працює над дипломним проектом, дипломною роботою. 2. Особа, відзначена дипломом за видатні успіхи в якій-небудь галузі.

Проголосувати – здійняти галас, сильно прокричати.

Проголосувати — віддати голос на голосуванні за кого-, що-небудь.

Кампанія – 1. Сукупність воєнних операцій у визначений період часу, що мають певну стратегічну мету. 2. Сукупність заходів для здійснення в певний період якого-небудь важливого громадсько-політичного або господарчого завдання.

Компанія – 1. Група людей, що перебувають у тісних стосунках; найближчий комусь колектив; середовище, коло знайомих. Коло або група людей, взагалі пов’язаних певною спільністю (походженням, становищем у суспільстві, інтересами тощо). 2. Група осіб, які в данин момент, в якийсь період часу разом проводять дозвілля. 3. Організація, об’єднання людей, які ставлять перед собою спільні завдання, мету, програму дій і відповідно діють для їх виконання, здійснення.

266. Освіченість – досвідченість; авторитетний – авторитарний; програмовий – програмний; дерзати – терзати; чисельний – численний, перекладний – перекладацький.

Освіченість – певний рівень економічних, психологічних, технологічних, технічних та інших знань.

Досвідченість – певний досвід, значні знання у якійсь галузі чи житті.

Авторитетний – який користується авторитетом (у 1 знач.); впливовий, поважний; який заслуговує на повне довір’я.

Авторитарний – 1. Заснований на беззастережному підпорядкуванні владі, авторитетові. 2. Який прагне незаперечно утвердити свій авторитет (у 1 знач.); владний.

Дерзати – 1. Сміливо прагнути до чого-небудь величного, нового; діяти сміливо, рішуче. 2. Осмілюватися, наважуватися.

Терзати – завдавати мук, фізичних або моральних страждань.

Чисельний – 1. Стос, до числа, виражений числом; числовий. 2. Вираженій у якій-небудь кількості; кількісний.

Численний – 1. Який складається з великої кількості кого-, чого-небудь. 2. Наявний у великій кількості.

Перекладний – який стосується перекладу, перекладений з однієї мови іншою.

Перекладацький – який стосується перекладача і його діяльності.

269. 1. Більшість учнів нашого класу мріють вступити до університету. 2. Не часто трапляються гарні підручники, за допомогою яких можна самостійно підготуватися до вступу. 3. Дехто хоче навчатися у музичних навчальних закладах. 4. Іноді засвоїти програмовий матеріал заважає хвороба, а щоб потім не лікуватися від грипу, потрібно приділяти увагу його профілактиці.

270. 1. Як же нам пощастило! На кінець чверті було заплановано кілька заходів. 2. На час своєї відсутності староста класу призначив своїм замісником Ігоря Петренка. 3. Я вважаю, що він повівся неетично. 4. Учнівські збори були числені. 5. Кожен хотів висловити своє ставлення до обговорюваного питання. 6. У підручнику зустрічаються невдалі приклади. 7. Формулюючи правило, не слід забувати про винятки. Двічі по два дорівнює чотирьом.

271. Набратися розуму – порозумнішати.

Не вистачає розуму – хтось недостатньо розумний.

Вискочили клепки – робити чи говорити дурниці.

Розсохлися обручі – хтось поводить себе нерозумно, виглядає розумово обмеженим.

Загубились ключі від розуму – бути нерозумним, робити чи говорити дурниці. Не варить баняк – голова болить, не здатний думати.

У голові літають джмелі – хто-не-будь перебуває в стані сп’яніння або запаморочення.

Замість мізків росте капуста – хтось нерозумний.

Не родить у черепку – хтось нерозумний.

Нема лою під чуприною – хтось нерозумний.

Розум втуляється у п’яти – хтось нерозумний.

На в’язах стирчить макітра – хтось нерозумний.

272. 1. Втратити себе, відійти від свого берега, до чужого берега не пристати, канути в Лету. 2. Чекати манни з неба, товкти просо, заглядати комусь до рук. 3. Вдарити об землю лихом, полонити цілий світ. 4. Випливти на ясні зорі і чисті води. 5. Нести свій хрест, розрубувати гордієві вузли. 6. Слизьке місце.

273. Фразеологічні зрощення: підкласти свиню; сісти в калошу; стояти на заваді; задніх пасти.

Підкласти свиню – нишком чи ненароком завдати кому-небудь прикрощів, робити неприємність, підлість або діяти підступно проти когось.

Задніх пасти – бути позаду всіх, останнім, відставати або поступатися у чому-небудь.

273. 1. Життя прожить – не поле перейти… 2. На роду написано. 3. Брехнею світ пройдеш, та назад не вернешся. 4. Не питаючи броду, не суньтесь у воду. 5. Поїдеш по шерсть, а вернешся стриженим.

274. Нова мітла – нова мітла чисто (по-новому) мете; паршива вівця – паршива вівця всю отару перепортить; покірне телятко – покірне телятко двох мамок ссе; про вовка помовка – про вовка помовка, а вовк у хату; моя хата скраю – моя хата скраю, я нічого не знаю.

276. Віддати останню сорочку – поділитися з ким-небудь усім, що маєш.

Носити камінь за пазухою – бути вороже настроєним проти когось, нещирим, невідвертим, з лихими, недобрими намірами.

Кусати лікті – виявляти велику досаду, шкодуючи з якого-небудь приводу; жалкувати.

Заварити кашу – затіяти щось дуже складне, клопітне, що загрожує неприємними наслідками.

1. Хто віддав останню сорочку, той не носить камінь за пазухою (А. Закревський), 2. Першими у чорні списки потрапляють світлі голови. Якщо залишився в дурнях – значите, виправдані довірся! Ми завжди все робимо правильно і навіть лікті потім кусаємо, як слід. Трапляється, і духовна їжа відгонить душком (О. Перлюк). 3. Виробнича аварія: поламав службову драбину, падаючи з високої посади. Кипуче сьогодення: заварюємо кашу (Ф. Боднар).

277. 1. Скажи, яку, Іудо, плату за голову мою береш, за скільки мічених”, проклятих срібляників ти продаєш моє життя своїм хазяям? Я вольним був, таким і буду, однаковим у всі часи. Мій дух бунтарський ти, Іудо, із тілом їм не продаси! (Олесь Гончар). (Продати душу) 2. В корчах і в кручах: умирають міфи. Чугайстер щез. Покаялись нявки. І тільки ми, подряпані Сізіфи, тябричим вгору камінь-рюкзаки (Л. Костенко) (Сізіфова праця). 3. Мій журавель у небі. Я втомилась ловити те, що майже недосяжне… Навколо ж всі тримають по синиці, а всі не можуть, звісно, помилятись (М. Ломонос). (Краще синиця в руках, ніж журавель у небі) 4. Отак живу. Ти бачиш, бачиш? Я на Ікарових лечу, на воскових, і западаю у прірву прірв без вороття, але не каюся, не каюсь, бо це ж і є моє життя (О. Орач). (Ікарові крила) 5. Ти геть летиш у інший час – та й баста: в середньовіччя, Грецію чи Рим, забувши, як пахтить вітчизни дим (Ю. Клен). 6. Не треба все валити на Прокруста, коли не маєш дару Златоуста (Л. Костенко). (Прокрустове ложе)

291. Виділені фразеологізми є синонімічними.

292. Пустити з рота слинку, слинка потекла, слина котиться (фразеологізми є варіантами) – кому-небудь дуже хочеться з’їсти, випити щось або хто-небудь передчуває насолоду від чогось смачного, апетитного.

294. Синонімічні фразеологізми: лічити ворон – гав ловити; мати голову на плечах – макітра розуму; відкривати Америку – винаходити велосипед; горобцеві по коліна – жабі по коліна; випустити в ефір – випустити в світ; на заячих правах – на пташиних правах.

Фразеологічні варіанти: мати шанс – мати нагоду; держатися хати – триматися домівки; крутитися як муха в окропі – крутитися як муха в сироватці; до десятого поту – до сьомого поту; мов баран на нові ворота – мов теля на нові ворота; зчинити гвалт – зчинити шарварок – зчинити бучу.

295. 1. Піднявся з колін – упав на коліна.

2. Сидіти на шиї – злазити з шиї. Піднявся з колін – звільнився від гніту, поневолення.

Упав на коліна – 1. Принижуючись, просив про щось у кого-небудь. 2. Виявляв до кого-небудь почуття великої вдячності. 3. Підкорявся чиї-небудь волі, чиємусь впливу. 4. Виявляв кому-небудь велику шану.

Сидіти на шиї – бути під чиєюсь опікою, на чиєму-небудь утриманні, матеріально обтяжуючи когось.

Злазити з шиї – переставати бути на чиємусь утриманні.

298. Розправляти (розправити) крила // опускати (опустити) крила; собаку з’їсти // мало квасу випити; ставати цапки // хоч у вухо бгай; через хату перехилиться і моркву вирве // від горшка два вершка; народитися в сорочці // народитися під нещасливою зіркою; макітра розуму // курячий мозок; чин чином // догори дном; хоч у вухо бгай // хоч кілок на голові теши; хоч голки збирай // хоч око виколи; хоч лопатою горни // котові на сльози немає.

299. Топтати ряст – жити, ходити по землі.

Стелитися під ноги – догоджати кому-небудь, принижуючись та втрачаючи людську гідність.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)


Вправи 250-299 - ГДЗ з мови


Вправи 250-299