Вправи 557-597

557. І.

І

ІІ

САдять понад яром;

ВИріс посеред поля;

ОБ’єднатися заради справи;

ЯСкравий понад міру

СПуститися з-над хмар;

ОДин з-перед одного;

ЛИне з-попід гаю;

ОДин з-поміж усіх;

МРужитися з-під брів;

АТака з-за лісу

II. “Своя солома м’якша від чужої подушки”.

558. 1. Поля по-під небом прослались безкрайні. 2. Дівчина в рожевому намисті дивиться на сонце з-під руки. 3. Під

час жнив раптом різко похолодало. 4. Незважаючи на спеку й духоту, косарі співали косарських пісень. 5. Із-за гаю літнє сонце виплива.

566. 1. Вдома і стіни помагають. 2. Горе тому, в кого нема порядку в дому. 3. Чоловік у домі голова, а жінка – душа. 4. Скільки в гостях не бути, а додому вертатись треба. 5. Не пізно до дому свого й опівночі. 6. По одежі стрічають, а по розуму проводжають. 7. Добрий баранчик, та по-вовчому виє.

567. І.

І

ІІ

КЛИкав

уві сні;

ЛЮДи з людьми;

У ДЕнь народження;

ВИЛив у друге відро;

КНИжка переді мною;

ГУКнув по батькові

ЗВУзив удвоє;

ДІСтавали вчотирьох;

ЗНЯвся вгору;

ІШОв напомацки;

ПОЇхав додому;

ЗМАлку працюй;

БУЛо це восени

II. “Тільки тоді станеш людиною, коли навчишся бачити людину в іншому”.

578. 1. Коли дихнуть усі люди, то вітер буде. 2. Краще солом’яна згода, ніж золота звада. 3. З добрим дружись, а лихих стережись. 4. Бий свій свого, щоб чужий боявся. 5. Не бери дурного в голову, а важкого в руки. 6. Не кидай каміння в небо, бо собі голову розіб’єш. 7. Не важко в борги впасти, але важко з них вилізти. 8. Довіряй, але перевіряй. 9. Чи пан чи пропав – двічі не вмирати.

581. 1. Така я велика, що й кінця не маю, лежу собі тихо, нікого не чіпаю; тільки мені добрі люди і день і ніч топчуть груди. (Дорога) 2. Стукотить, гуркотить, мов сто коней біжить. (Грім) 3. Прийшов хтось та взяв щось; бігти за ним – не знаю за ким, бо пішов туди – не знаю куди. (Вітер) 4. Без дров, без огня, а світить і гріє щодня. (Сонце) 5. Приїхав гість та й став на поміст, розпустив коні по всій оболоні. (Місяць та зорі)

588. І.

І

ІІ

РІки й озера;

ОВочі й фрукти;

ЗГода й лад;

УЧитель й учні;

МАла й тато

ЩУка й йорж;

ЕПос і лірика;

ДИм і чад;

АВтобус і таксі;

ЛІто і зима;

ІНій і сніг

II. “Бачить око далеко, а розум ще далі”.

591. 1. Наприкінці лютого не тільки в лісі, а й у полі ще лежить сніговий покрив. 2. У пташиному царстві травень – не тільки місяць веселих співів, а й час турбот про потомство. 3. Горобина – не лише красиве, а й корисне дерево. 4. Не лише восени, а й навесні цікаво буває спостерігати за життям куликів.

592. 1. На небі біліє, світить, та не гріє. (Місяць) 2. Летіла стріла та впала в лободу; шукаю, та не знайду. (Блискавка) 3. Що літає: крил не має, але крила підіймає. (Вітер) 4. Без ніг, а біжить, без рук, а рукави має. (Річка).

597. 1. Тож не питайте, що мені іще примріялось в блакитному сіянні. 2. Якщо прийде журба, то не думай її рознести у веселощах буйних. 3. У лісі ж не самії дерева – таж тут багато різної є сили. 4. Таж люди кажуть – тут непевне місце. 5. Якби знали ці люди, які то сумні дні без сонця, без місяця вночі!




Вправи 557-597