Тема. Вправляння у написанні замітки до газети, листів (коментованих або індивідуальних). (Вправи 46-49).
Мета. Вчити учнів вдало добирати матеріал та писати замітки до газети; складати листи (колективні та індивідуальні).
Обладнання: таблиця-ватман “Словничок”, книжка М. Луговик, І. Малковича “Вовченятко, яке заилило далеко в море” (видавництво А-БА-БА – ГА-ЛА-МА-ГА), газета, чисті аркуші.
Хід уроку
I. Організація класу.
II. Перевірка домашнього завдання.
Вправа “Крісло автора”.
Учні зачитують твори за опорними
III. Актуалізація опорних знань учнів.
І. Складання асоціативного куща до слова газета.
2. Мозковий штурм.
– Навіщо людині газети?
3. Словникова робота.
Газета, часопис – періодичне, переважно щоденне (щоденник, тижневик, місячник, квартальний друковане на великих аркушах паперу видання, яке містить різноманітні матеріали про поточні події суспільно-політичного, культурного та економічного життя.
Газета для людини, що вікно для хатини (українське прислів’я).
IV. Повідомлення теми і завдань уроку.
Сьогодні
1. Каліграфічна хвилинка.
Дд до oп пис допис
2. Словникова робота.
Дописом ще називають замітку до газети.
V. Сприймання і усвідомлення учнями нового матеріалу.
1. Ознайомлення із заміткою до газети (за матеріалами вправи 46).
– Прочитайте замітку до газети і з’ясуйте значення невідомих слів.
– Зверніть увагу! Замітка має заголовок, наприкінці вказаний її автор.
– Яку інформацію несе цей текст?
Проблемне запитання.
– Чи хотілось би вам побувати дописувачем до газети, а в майбутньому, можливо, й журналістом? Спробуйте це зараз.
2. Вправа “Проба пера” (вправа 47).
Ця робота носить навчальний характер, але варто виконувати її на окремих аркушах паперу, які вчитель збере після уроку, творчо опрацює і як результат – видасть шкільну газету з окремими замітками учнів.
Пам’ятка написання замітки до газети
1. Обери тему, добери влучний заголовок.
2. Обдумай зміст замітки.
3. Дотримуйся послідовного викладення думок (запиши послідовність подій спочатку на чернетці).
4. Нову думку починай писати з абзацу.
5. Уникай повторів, використовуй художні засоби.
6. Не забувай вказати автора (підпиши замітку).
7. Перевір написане.
3. Рубрика “Слово про слово”.
Журналі? ст – літературний працівник газет, журналів, радіо чи телебачення.
Черне? тка – чорновий, невідредагований текст, рукопис.
Допи? сувач (кореспондент) – співробітник газети, журналу, що надсилає статті чи повідомлення про що-небудь з місця подій.
4. Хвилинка спілкування на тему “Спілкування в інтернеті”.
Фізкультхвилинка.
5. Колективне виконання вправи 48.
А) Словникова робота з використанням таблиці “Словничок”.
– Прочитайте.
Вчора (учора)
– На які питання відповідають ці слова? (Коли?)
– Ми ще не вивчали частини мови, яка відповідає на питання коли?, отже, запишемо їх у четверту колонку таблиці.
Б) Вправа “Пригадаймо”.
– Пригадайте схему будови листа.
Будова листа
Початок | Звертання до того, кому адресований лист |
Основна частина | Зміст листа (викладення інформації, подій) |
Кінцівка Дата, підпис | Слова ввічливості (прощання, побажання) |
В) Вправа “Відверта розмова”.
– Хто з вас уже писав листи? Кому вони були адресовані?
– Як ви надсилали свого листа?
– Чи всім можна надіслати електронного листа?
– Чи знаєте ви людей, які надсилають листи в конвертах?
– Якому листові від рідної дитини надає перевагу мама – звичайному чи електронному? А бабуся? Чому?
Г) Самостійне складання листа з використанням чернетки (вправа 48, завдання 3).
VI. Осмислення, узагальнення і систематизація знань.
1. Вправа “Поміркуй і обери” (вправа 49).
– Які асоціації викликає у вас ілюстрація?
– Чи знаєте ви правила користування комп’ютером для школярів?
– Чи ретельно їх виконуєте?
– У якій частині тексту використаєте запропоноване речення (завдання 2)?
2. Вправи дія самостійної роботи (робочий зошит).
VII. Підсумок уроку.
– Діти, сьогодні ми завершили вивчати велику тему “Текст”. То що таке текст?
– Які найголовніші ознаки тексту?
– Які бувають тексти?
– З яких частин складається текст?
– Як уникнути у тексті одних і тих самих слів?
– Діти, впродовж усієї теми “Текст” кожен урок рідної мови завершувався грою-казочкою “А що ж далі?”. Сьогодні ця гра-казочка завершується. Отже, слухайте!
…Тільки-но вляглися хвилі, що їх розгойдав Кит, Вовк повитягав з моря обидві драбини і підійшов до Мавпочки.
– Дякую тобі. Мавпочко, – сказав він і простягнув їй перлину.
Мавпочка з радістю тричі підстрибнула, спробувала перлину на зуб, потерла лапкою між вушками, а тоді вискочила на пальму і зірвала для вовчиків дві найбільші в’язки бананів.
А коли сонце почало ховатися за край неба. Вовченятко з Вовком востаннє підійшли до моря.
– Море, прощай! – сумно мовило Вовченя і кинуло у воду копієчку. – Ми незабаром повернемось!
– До зустрічі, море! – пробасував Вовк і теж кинув монетку.
Адже якщо на прощання кинути в море монетку, то якогось дня ти обов’язково повернешся до нього знову. Навіть коли воно тобі тільки наснилося.
М. Луговик, І. Малкович. “Вовченятко, яке запливло далеко в море”
– Ось і казочці кінець, а хто слухав – молодець!
Ця книга народилась з казочки шестирічної дівчинки Марійки Луговик. Марійчин тато розповів казочку письменнику-видавцеві Івану Малковичу, який трішки дописав цю казочку, запропонував художникові зробити фантастичні ілюстрації – і вийшла така чудова книжечка.
Діти, чи сподобалась вам казочка про пустотливе Вовченятко?
– А читала я вам цю історію, щоб ви зрозуміли, що навіть мала дитина може складати цікаві історії. А ви вже багато знаєте про текст, його будову, що таке діалог. І якщо відчуваєте в собі сили і маєте бажання, пробуйте писати казочки. А я точно знаю, що ніяка праця в ліс не йде, а винагороджує людину. Успіхів вам!
VIII. Повідомлення домашньою завдання з попереднім інструктажем.
С. 27, вправа 49 (завдання 3), запитання і завдання для повторення.
(2 votes, average: 5,00 out of 5)