Вроджена й набута поведінка

Тема 3 ПОВЕДІНКА ТВАРИН

& 49. Вроджена й набута поведінка

1. Прості рефлекси. Ви вже зрозуміли, що поведінку тварин можуть забезпечувати різні механізми. Є форми поведінки, яким не треба вчитися, вони є вродженими, а є й такі, що формуються лише завдяки досвіду особини. Поведінка простих тварин забезпечується лише простими механізмами; у складних тварин діють її прості й складні механізми. Простежимо поступове ускладнення поведінки тварин.

У відповідь на торкання гідра зіщулюється в грудочку. Для цього їй навіть не потрібні нервові

центри. Кожна нервова клітина у відповідь на подразник видає команду, на яку запрограмована: скорочення мускульних відростків клітин. Така реакція є прикладом простого рефлексу (від латин, відбиття): є певний подразник – і є реакція організму (рис. 43.2, с. 172).

Уперше зрозумів, що поведінка тварин і людини відбиває подразники навколишнього середовища (рис. 49.1), французький учений Рене Декарт.

Він порівнював тварин з автоматами, що бездумно відповідають на подразники. Певний автоматизм у поведінці існує, але він стосується лише простих рефлексів. Відсмикування кінцівки від гарячого або колінний

рефлекс (рис. 49.2) є прикладами простих рефлексів у людини.

2. Інстинкти. Ви пам’ятаєте, що дорожня оса (рис. 48.4) народжується готовою

Шукати й знерухомлювати павуків? Так само мокриця Реомюра

Народжується готовою

Будувати нірку (рис. 47.1, с. 186), пронурок – бігати дном струмка (рис. 47.3, с. 187), дощовий черв’як – затягувати листя під землю (рис. 48.3), а птахи – будувати гнізда (рис. 49.3), висиджувати яйця й годувати пташенят (рис. 26.6, с. 104). Такі складні послідовності дій, що запускаються певним характерним подразником, називаються інстинктами. Послідовностям інстинктивних дій не треба вчитися: вони запрограмовані у зв’язках нервових клітин і є характерними для кожного виду. Інстинкти виду – це його набір поведінкових “інструментів” (послідовностей дій), що мають вирішувати типові для цього виду завдання.

Рис. 49.1. Малюнок з роботи Рене Декарта (XVII ст.), що ілюструє поняття рефлекса на прикладі відсмикування кінцівки від вогню

Рис. 49.2. Якщо легенько стукнути по коліну, нога випрямиться. Це – простий рефлекс

Рис. 49.3. Ця чапля від народження “знає”, як збирати гілки для гнізда. Його будування – приклад інстинктивної поведінки

3. Набута поведінка. Здатність гідри зіщулюватися, коли до неї торкається хижак, є дуже корисною. А якщо до гідри раз у раз торкатимуться водорості, які колише течія? Після певної кількості повторень гідра вже не буде на це реагувати. Отже, її поведінка залежить від певних умов, зокрема від її попереднього досвіду. Така поведінка є прикладом звикання.

Згадайте експеримент, у якому перевірялося, як оса знаходить нірку. Вона не могла народитися з таким умінням. Його можна отримати лише внаслідок засвоєння особистого досвіду. Оса народжується здатного запам’ятовувати те, що є для неї важливим: положення нірки. Це приклад запам’ятовування.

Один із засновників науки про вроджені механізми поведінки тварин (етології) австрійський учений Конрад Лоренц установив, як саме гусенята вчаться впізнавати матір. Пташеня, що вилупилося з яйця, запам’ятовує перший рухомий об’єкт, який побачить, як свою матір. Після цього воно буде слідувати за ним, як на землі, так і у воді. Учений показав силу цього механізму поведінки, коли привчив гусенят слідувати за собою (рис. 49.4).

Зголоднілі акваріумні або ставкові риби, які побачили, що до них підходить людина з кормом, попливуть до того місця, куди їм зазвичай кидають їжу (рис. 49.5). Це приклад умовного рефлексу, тобто встановлення асоціації (зв’язку) між двома подразниками (підійшла людина; з’явилася їжа). Завдяки цьому тварина починає реагувати на подразник, який вона асоціювала з певними наслідками. Ще один приклад умовного рефлексу показаний на рисунку 49.6.

Рис. 49.4. Конрад Лоренц

З гусенятами, що сприймають його за матір. Це – приклад особливої форми запам’ятовування (імпринтинга)

РИС. 49.5. Кої (декоративні коропи) зібралися в тому місці, де їх годують. Це – приклад умовного рефлексу

Рис. 49.6. Приклад утворення умовного рефлексу в собаки: реакцією на їжу є виділення слини; годування собаки супроводжують дзвінком; слина в експериментальної тварини починає виділятися на цей звук

РИС. 49.7. Якщо це дитинча буде сумлінно вчитися, з часом воно зможе колоти горіхи, як його мати

4. Культура. І тепер – найскладніший приклад. У деяких популяціях шимпанзе поширена здатність застосовувати каміння, щоб розбивати горіхи. Мавпи кладуть горіх на плаский камінь (“ковадло”) та б’ють зверху по горіху іншим каменем. Іноді під ковадло доводиться підкладати дрібні камінці, щоб його поверхня розташовувалася горизонтально.

Для шимпанзе – це складна поведінка. Щоб її засвоїти, мавпі треба спостерігати, як розбивають горіхи інші особини. Якщо молодий шимпанзе не засвоїв цю технологію до п’ятирічного віку, він уже не зможе навчитися цій справі ніколи (рис. 49.7). Засвоєння такої форми поведінки є прикладом культурного спадкування. Не дивуйтеся: у певних (відносно небагатьох) тварин є культура, тобто сукупність поведінкових ознак, що передаються від однієї особини до іншої шляхом навчання.

І звикання, і запам’ятовування, і умовний рефлекс, і культурне спадкування – усе це різні форми набутої поведінки. Набута поведінка – поява певних форм поведінки в окремої тварини, що пов’язана з отриманим нею досвідом. Але механізми форм набутої поведінки дуже різні. У наведених прикладах гідра звикає до повторюваного подразника, а шимпанзе успадковує цінні форми поведінки від інших особин (батьків).

Поведінку тварин може забезпечувати низка механізмів. Її можна розділити на дві групи: уроджена та набута поведінка. Формами вродженої поведінки є простий рефлекс (автоматична відповідь на подразник) та інстинкт (уроджена послідовність дій, що запускається певним подразником). Формами набутої поведінки є звикання, запам’ятовування, умовний рефлекс, культурне спадкування тощо.

Уроджена й набута поведінка; простий рефлекс; інстинкт; звикання, запам’ятовування; умовний рефлекс; культурне спадкування; культура.

1. Які механізми забезпечують відносно просту поведінку, а які – складну?

2. Малята плацентарних ссавців народжуються з умінням шукати сосок і смоктати його. Який механізм забезпечує цю поведінку?

3. Наведіть приклади умовних рефлексів у тварин.

4. Знайдіть у своїй поведінці прояви механізмів, про які йшлося в параграфі, і спробуйте їх пояснити.

5. Культурне спадкування в птахів. У птахів зареєстровано чимало проявів культурного спадкування. У багатьох видів співочих горобцеподібних птахів саме так успадковується характерний спів. Пташенята народжуються готовими запам’ятати ту пісню, яку буде виконувати біля гнізда їхній батько. Коли вони стануть дорослими, самці навчаться виконувати таку пісню, а самки – шукати самців, які співатимуть саме так.

Ось що писав Ніко Тінберген, один зі засновників етології, що отримав Нобелівську премію разом зі Конрадом Лоренцом: “Один мій колега… провів дивовижний експеримент із снігуром. Молодого самця вигодувала самка канарки. Виховуючись в оточенні птахів іншого виду, цей снігур настільки точно сприйняв їхню пісню, що його спів нічим не відрізнявся від співу канарок. Пізніше цей самець разом із самкою свого виду виростив виводок молодих снігурів, серед яких було два самці… Одного з них відвезли в інше місце. Там до нього підсадили самку його ж виду. Минуло два роки, й одного з нащадків цієї пари, самця, повернули моєму колезі… Виявилося, що цей онук нашого першого снігура досконало імітував пісню канарки, якій його дід навчився чотири роки тому”.

Наведемо ще один приклад. У Великій Британії існувала така традиція. Уранці молочники об’їжджали будинки своїх клієнтів, залишаючи на ганку пляшки з молоком. Тривалий час усе було добре, а потім почалися неприємності. Господарі, виходячи на ганок, знаходили пляшку із забрудненим молоком.

Кришку з фольги на пляшці роздзьобували синиці, щоб поїсти вершків (рис. 49.8). Спочатку це були поодинокі випадки, але досить швидко вони стали масовими. Така швидкість поширення нової для синиць форми поведінки пов’язана з тим, що птахи вчилися роздзьобувати кришки одна від одної, тобто ця ознака успадковується культурно.

…А британським молочникам довелося оволодіти новими способами пакування молока.

Рис 49.8. Синиця ласує вершками з пляшки молока